Сторінка
2

Основні функції та операції комерційного банку

Види діяльності комерційних банків можна поділити на три категорії: активні операції, пасивні операції та банківські послуги. Активні операції банків пов'язані з розміщенням коштів і проводяться переважно з метою отримання доходу та для підтримки ліквідності. До активних операцій банку належать надання кредитів та позичок, купівля-продаж цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторингові операції, операції з векселями та інші банківські операції, формування різних категорій резервів, інвестиції в основні засоби, інші матеріальні та нематеріальні активи.

До пасивних операцій банку належать операції, пов'язані з формуванням ресурсної бази банку. Це операції із залучення основних депозитів та фондів грошового ринку, випуск акцій для збільшення власного капіталу чи емісія боргових зобов'язань для збільшення кредитного потенціалу банку.

До послуг, які можуть надавати банки, відносять послуги з управління активами інших суб'єктів ринку, консалтингові, гарантійні, посередницькі, довірчі та інші послуги. Характерним у наданні банківських послуг є те, що цей вид діяльності не супроводжується значними змінами в активах чи пасивах банку. Для збільшення обсягу консалтингових чи посередницьких послуг банку немає потреби залучати додаткові фінансові ресурси та нарощувати обсяг своїх активів.

Специфіка всіх операцій банку полягає в тому, що навіть суттєве збільшення активів і пасивів банку не супроводжується різким збільшенням прибутку, а зменшення активів та пасивів банку не призводить до значних втрат, оскільки збільшення обсягу активів пов'язано із залученням додаткових коштів і збільшенням витрат із залучення коштів, а зменшення активів приводить до зменшення витрат із залучення коштів.

Основними видами діяльності банку, які знаходять відповідне відображення в активах та пасивах банку, є діяльність із залучення депозитів, надання позик та операції з цінними паперами. Діяльність банків на ринку цінних паперів може бути досить різноманітною. До пасивних операцій банків з цінними паперами належить емісія банком власних цінних паперів: акцій — для формування акціонерного капіталу та облігацій, векселів, депозитних, ощадних сертифікатів, комерційних цінних паперів тощо для поповнення ресурсної бази. До активних операцій банків з цінними паперами відносять інвестиції в цінні папери з метою отримання доходу від володіння ними та торгівля цінними паперами з метою отримання доходу від їх перепродажу. Крім торгівлі цінними паперами за свій рахунок банки також здійснюють купівлю-продаж цінних паперів за дорученням клієнтів та допомагають емітентам у проведенні емісії цінних паперів.

Подальше розширення ринку облігацій, комерційних паперів та векселів, зростання конкуренції серед фінансових інститутів суттєво зменшують витрати позичальників по залученню коштів, але одночасно зменшують і можливості банків у сфері прямого банківського кредитування. Це змушує банки шукати більш дохідні та більш ризикові сфери діяльності.

Одним із методів збереження певної ролі у відносинах банків з клієнтами з точки зору банківського кредитування є участь банків у проведенні операцій "своп". Виступаючи посередниками при проведенні угод "своп", банки тим самим компенсують втрати від ненаданих кредитів доходами від проведення позабалансових операцій.

Сучасний банк виконує більш як 100 різноманітних операцій. При проведенні різних видів операцій визначальними стають різні види стратегій. Так, при проведенні одних операцій основним є контроль витрат, при проведенні інших — творчий підхід та використання висококваліфікованих кадрів. Кредитні, розрахункові та інші стандартні операції банків характеризуються стандартними банківськими продуктами та високою конкуренцією. З погляду надання таких послуг банки мало відрізняються один від одного. Тому клієнти віддають перевагу банкам, які пропонують дешевші послуги.

Банківські послуги з управління активами, плануванню великих інвестиційних проектів, злиттю та придбанню корпорацій більш складні і більш прибуткові. Клієнти, які прагнуть отримати послуги такого роду, насамперед звертаються до банку, який має значний досвід діяльності, оригінальні підходи та висококваліфіковані кадри. Корпорації готові сплатити значні суми аби досягти з допомогою фахівців банку значного фінансового результату. Оскільки подібні послуги потребують творчого підходу і гарантують отримання значних прибутків, невід'ємною складовою успіху в цьому випадку є висококваліфіковані кадри. У разі стандартних банківських послуг успіху досягають банки, які мають мінімальні витрати та володіють ефективними комп'ютерними та телекомунікаційними системами.

У цілому для того щоб бути конкурентоспроможним, банк має надавати всі основні види банківських послуг, здійснювати операції з широким колом клієнтів, а також забезпечувати високу якість обслуговування при низькому рівні витрат.

Рекомендована література

1. Про банки і банківську діяльність. Закон України від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІП.

2. Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 29 вересня 1997 р. № 323.

3. Положення про структуру системи банківського нагляду Національного банку України та його повноваження щодо адекватного реагування на порушення в діяльності комерційних банків. Затверджено постановою Правління НБУ від 17 листопада 1997 р. № 380.

4. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджена постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368.

5. Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. — М., 1998.

6. Вступ до банківської справи / За ред. М.І. Савлука. — К., 1998.

7. Панова С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. — М., 1996.

8. Черкасов Е. Финансовый анализ в коммерческом банке. — М., 1995.

9. Роуз П.С. Банковский менеджмент. — М., 1997.