Сторінка
2
Цінні папери можуть бути вилучені з офіційного котирування за вимогою емітента, Міністерства фінансів, з ініціативи правління біржі на основі відповідного обґрунтування. Як правило, цінні папери вилучаються з обігу та котирування у відділеннях Kt, K2, коли вони не користуються попитом, якщо погіршується фінансове становище емітента, у разі ліквідації емітента чи його неплатоспроможності. Вилучення цінних паперів з позаофіційного котирування К3 відбувається тільки при ліквідації емітента або припиненні дії угоди з біржею про котирування.
Основними принципами котирування на УФБ є максимальна кількість виконаних замовлень на купівлю-продаж цінних паперів, мінімальна кількість невиконаних замовлень та мінімальна зміна курсів цінних паперів у порівнянні з попереднім біржовим днем. Межі змін курсів, які допускаються за одні торги, встановлюються Біржовою радою. Якщо курс виходить за визначені межі, торги можуть припинятись до прийняття Біржовим комітетом відповідних рішень. Гранична зміна курсу становить 10—20%.
Замовлення на купівлю цінних паперів містять максимальну ціну купівлі, або ціну "за курсом дня", замовлення на продаж — мінімальну ціну продажу, або ціну "за курсом дня". Замовлення на купівлю-продаж цінних паперів "за курсом дня" передбачають купівлю-продаж за курсом, який визначається в результаті котирування, і виконуються в першу чергу, оскільки клієнт погоджується на ціну дня. Мінімальну ціну, за якою можна продати цінний папір, називають лімітом ціни замовлення на продаж або обмежувальним курсом, за яким може бути виконане замовлення. Максимальну ціну, за якою може бути куплений цінний папір, також називають обмежувальним курсом або лімітом ціни на купівлю.
У результаті торгів усі замовлення на купівлю, обмежувальний курс яких вищий від курсу котирування, мають бути виконані, в тому числі замовлення "за курсом дня". Всі замовлення на продаж, обмежувальний курс яких нижчий за курс котирування, також мають бути виконані, в тому числі замовлення "за курсом дня". Замовлення, обмежувальний курс яких дорівнює "курсу дня", можуть бути виконані лише частково, залежно від ринкової кон'юнктури.
Внаслідок торгів усі угоди з купівлі-продажу укладаються за одним курсом — "курсом дня". Встановлення "курсу дня" ілюструють дані таблиці 18.3.
Таблиця 18.3. Встановлення "курсу дня"
У гр. 3 табл. 18.3 наведено обмежувальні ціни (ліміти цін) на купівлю-продаж цінного папера. У гр. 1 — кількість цінних паперів у заявках на купівлю цінних паперів за обмежувальним курсом, наведеним у гр. З, в гр. 2 — загальна кількість цінних паперів, які можуть бути придбані за ціною, не більшою, ніж наведено в гр. 3. У гр. 4 подана сукупна кількість цінних паперів, які можуть бути продані за ціною, не нижчою відповідної обмежувальної ціни, в гр. 5 — кількість цінних паперів у заявках на продаж за відповідним обмежувальним курсом, у гр. 6 — загальна кількість цінних паперів, які можуть бути куплені-продані при відповідній обмежувальній ціні. Так, за обмежувальним курсом 10,8 грн. бажають купити 80 цінних паперів і продати 250. При цьому загальна кількість цінних паперів, які можуть бути куплені за ціною 10,8 грн., становить 270 шт., оскільки є заявки на купівлю 150 цінних паперів за курсом дня і 40 цінних паперів за курсом, не вищим як 10,9 грн. Загальна кількість цінних паперів, які можуть бути продані за ціною, не меншою 10,8 грн., дорівнює 480 шт. При обмежувальній ціні 10,8 грн. може бути обміняно (куплено-продано) 270 цінних паперів.
При такій кон'юнктурі ринку в результаті торгів буде встановлена ціна 10,6 грн. При цій ціні може бути обміняно 480 цінних паперів, 60 не підлягає обміну (540 - 480 = 60). При всіх інших можливих цінах кількість цінних паперів, які можуть бути обміняні, менша. У такій ситуації існує дві можливості:
1) спеціаліст, що веде торги за даним видом цінних паперів, викупить за встановленим курсом 60 цінних паперів і цим самим забезпечить виконання всіх заявок;
2) спеціаліст не здійснить додаткового викупу цінних паперів, і частина заявок на продаж залишиться невиконаною.
Рекомендована література
1. Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991 р. № 1201-XII.
2. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні. Закон України від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР.
3. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні. Закон України від 10 грудня 1997 р. № 710/97-ВР.
4. Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Затверджено Указом Президента України від 14 лютого 1997 р. № 142/97.
5. Порядок видачі Дозволу на здійснення діяльності щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Затверджено наказом ДКЦПФР від 1 квітня 1996 р. № 59.
6. Порядок видачі дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу цінних паперів як виключної діяльності. Затверджено наказом ДКЦПФР від 13 вересня 1996 р. № 203-а.
7. Положення про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи. Затверджено наказом ДКЦПФР від 23 грудня 1996р. Л» 328.
8. Буковинський М.Г. Біржові трансформації ринку. — К., 1997.
9. Губський Б.В. Біржові технології ринку. — К., 1997.
10. Міріна К£. Розвиток бірж на Україні. — К., 1997.
11. Миркин Я.М. Ценные бумаги и фондовый рынок. — М., 1995.
12. Рубцов БД. Зарубежные фондовые рынки: инструменты, структура, механизм функционирования. — М., 1996.
13. Фондовий ринок України: Навч. посіб. / Керівник авт. кол. В.В. Ос-польський. — К., 1994.
14. Річні звіти ДКЦПФР за 1999—2001 pp.
1 2