Сторінка
2
Мова ораторів мусить бути ясною. Оратор повинен володіти чистою літературною мовою, а слова не повинні містити у собі двозначності. Промова має бути поважною, приємною, вченою, вічливою, елегантною, відбивати необхідну кількість почуттів, страждань.
У промовах Ціцерон радить уникати простих і засторілих слів, а натомість вживати слова вишукані та ясні. Інколи оратор використовує побіжний огляд, стисле пояснення основних питань. Оратор використовує гіперболу, вагання, поправку до сказанного, гнів, прохання та інші стилістичні засоби.
Ціцерон зупиняється на образі досконалого оратора. Такий оратор володіє всіма трьома стилями – низьким, поміркованим і високим.
Найуживанішими засобами красномовства Ціцерон вважав етос і патос.
Етос використовує для змалювання характерів, звичаїв, способів життя, патос – для збудження слухачів.
Виконавська майстерність зворушує всіх, бо людські почуття збуджуються однаковими чинниками.
Висновок
Ціцерон був неперевершеним промовцем і геніальним письменником. Він зосередив і висвітлив власний досвід ораторської і літературної діяльності, адже всі теоретичні та практичні вимоги, що висувалисья перед досконалими ораторами, він висував і перед собою. Після себе він залишив 58 промов, 19 трактатів з риторики, політики (“О законах”, “Тускуланські бесіди”, “Про оратора”, “Брут”). Більше 800 листів, документів, які стали відомостями о єпосі громадянської війни.
Ціцерон зайняв визначне місце у світовій культурі та захоплює наших сучасників і сьогодні.
Використана література.
1. Велика Радянська Енциклопедія, 46 том.
2. Радянська Енциклопедія, 28 том.
3. Т.І. Олійник. “М.Туллій Ціцерон – вершина римського красномовства”. Либідь. 1990. – 92с.
1 2