Сторінка
2
За українським законодавством привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10 % статутного фонду акціонерного товариства (у Росії — 25 %).
Рівень безпеки інвестування в привілейовані акції значно вищий, ніж у прості, бо вони мають переважне право на отримання передбаченого рівня дивідендів і частки майна за ліквідації акціонерного товариства. За ступенем надійності вкладень привілейовані акції займають проміжне значення між простими акціями та облігаціями компанії.
За критерієм дохідності більш привабливими для інвестора можуть бути прості акції, що швидше пристосовуються до умов інфляційної економіки та змін кон’юнктури фондового ринку. Проста акція дає змогу її власнику стати співвласником товариства, мати право голосу в прийнятті найважливіших рішень та отримувати дивіденди. Кожна акція наділяє її власника одним правом — правом голосу на загальних зборах акціонерів. Гарантій на отримання дивідендів проста акція не дає. Вони залежать від результатів господарської діяльності компанії. Щодо дивідендів, то, як правило, спрацьовує залишковий принцип.
У закордонній практиці широко розповсюджена рейтингова оцінка інвестиційних якостей акцій. Її форми наведено в табл. 9.1.
Таблиця 9.1
ФОРМИ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ЯКОСТЕЙ ПРОСТИХ І ПРИВІЛЕЙОВАНИХ АКЦІЙ
Рейтингова оцінка простих акцій («Стандарт енд Пур’з») |
Рейтингова оцінка привілейованих акцій («Канадіан Бонд Рейтинг Сервіс») | ||
Індекс оцінки |
Значення індексу |
Індекс оцінки |
Значення індексу |
А+ |
найвища якість |
Р+ |
найвища якість («супер») |
А |
висока якість |
Р1 |
вища якість |
А– |
якість вища середньої |
Р2 |
дуже добра якість |
В+ |
середня якість |
Р3 |
добра якість |
В |
якість нижча середньої |
Р4 |
середня якість |
В– |
низька якість |
низька якість (акції містять спекулятивний характер) | |
С– |
дуже низька якість |
Р5 |
Як відомо, акції поділяються також на іменні та на пред’явника. За роботи з цінними паперами такий їх поділ інвестор найменше бере до уваги. Це питання більше цікавить емітента, тому що поділ акцій на іменні та на пред’явника дає змогу контролювати рух акціонерного капіталу (веденням реєстру).
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», громадяни України можуть бути власниками тільки іменних акцій, які значно менш ліквідні на фондовому ринку, ніж акції на пред’явника, у зв’язку зі складною процедурою їх оформлення й більш жорстким контролем за їхнім обігом.
2. Оцінка галузі, у якій здійснює свою операційну діяльність емітент, означає вивчення стадії її життєвого циклу й передбачуваних строків знаходження на цій стадії. Також за оцінки чинників, що визначають інвестиційні якості акцій компаній різних галузей, потрібно звернути особливу увагу на місце, відведене галузі у структурній перебудові економіки країни; середній рівень рентабельності підприємства галузі, а також ступінь оподаткування прибутку (доходу). Останні два фактори можуть слугувати критерієм оцінки можливого рівня дивідендів за акціями.
Західні професіонали поділяють акції на певні категорії.
Акції «з блакитними корінцями» (blue chip stocks). Ці акції, що випускаються найбільш потужними та солідними компаніями (у США, наприклад, це General Electric Co., Walt Disney Co., General Motors, McDonald’s Corp. тощо), які є лідерами у своїх галузях, а головне — усю свою історію стабільно сплачували дивіденди акціонерам. Вкладання заощаджень у придбання цих акцій «з блакитними корінцями» малоризикове. Першокласні акції популярні серед більшості інвесторів, у результаті чого їхні курси часто високі, особливо коли ринок нестабільний та інвестори занепокоєні якістю своїх інвестицій.
Дохідні акції (income stocks). Це акції корпорацій водо-, газо-, електропостачання, телефонних корпорацій, а також інших комунальних компаній, дивіденди за якими перевищують середній рівень. Це пояснюється тим, що такі корпорації потрібні завжди, працюють стабільно та мають добре прогнозовані джерела доходів. Інвестори купують ці акції, бо впевнені, що їхня вартість з часом буде тільки зростати.
Акції зростання (growth stocks). Це акції корпорацій, доходи та прибуток яких вищі середнього рівня, однак дивідендні виплати зазвичай не перевищують 35 %. Пояснюється така дивідендна політика прагненням корпорації в першу чергу фінансувати наукові та інші дослідження, а також розширення масштабів виробництва й можливості збуту. Тому, незважаючи на низькі поточні дивіденди, багато інвесторів віддає перевагу саме цим акціям, сподіваючись, що в майбутньому вони приноситимуть великі прибутки та що їхня ринкова вартість значно зросте.
Циклічні акції (cyclical stocks). Їхня ціна зростає та знижується синхронно зі спадами й підйомами в економіці, тобто згідно з ритмом ділової активності. В основному це акції корпорацій базових галузей економіки — автомобілебудування, важкої (особливо металургійної), целюлозно-паперової промисловості та ін. Інвестори намагаються купити такі акції, коли йдеться про розширення виробництва, і встигнути продати їх до початку спаду.
Захищені (антициклічні) акції (defensive or countercyclial stocks). Це акції корпорацій, ціна на які відносно стабільна навіть за спаду в економіці в цілому. Такі корпорації не змінюють своєї дивідендної політики відповідно до циклів економічного розвитку й тому сплачують своїм акціонерам практично постійні дивіденди. Багато акцій цього виду одночасно класифікуються як дохідні.