Сторінка
1

Політична культура юриста

План

1. Визначення політичної культури юриста.

2. Основні принципи політичної культури юриста.

3. Функції політичної культури юриста.

Політична культура юриста.

Професія юриста зобов`язує його вникати в усі сфери суспільного життя, де він відчуває, що саме через відсутність досвіду самостійного політичного життя нашого народу появляється незрілість української національної свідомості, яка властива і правникам. Багатовікова атмосфера закритості суспільства звичайно позначилась і на його політичній культурі. Тому має місце певна політична не впевненість, розгубленість юристів, дефіцит їх політичних переконань. Це нерідко позбавляє юристів виваженої політичної стратегії у правоохоронній діяльності.

Як відомо, Закон забороняє юристам вступати в будь-які політичні партії. Але позапартійність не означає деполітизованість, оскільки юрист має власні політичні погляди, хоча вони не повинні безпосередньо впливати на юридичну діяльність.

На думку деяких дослідників термін “політична культура” появився у 50-х роках XX століття. Існують різні підходи щодо змісту даного поняття, що виявляється в численних дефініціях.

У наукових дослідженнях С.Рутара окреслюються наступні підходи до розуміння політичної культури. Наприклад, політична культура, це: 1) ментальний епітет політичної системи; 2) якісний стан функціонування інститутів політичної системи; 3) якісна сукупність політичних цінностей інформації. На нашу думку, найобтимальніший третій аспект, оскільки політична культура розглядається у контексті розвитку мислення юриста. Тут політичне мислення є засобом інформації оцінки політичних подій, поведінки окремих людей у політичних структурах, що важливе для розгляду юридичної справи.

Політична культура юриста – це рівень реальної оцінки ним політичної ситуації, яка має безпосереднє відношення до правових явищ, вироблення власних політико-національних переконань з метою політичного прогнозування ефективності національного права.

Розглянемо групу компонентів, які визначають політичну культуру юриста.

Розвиток політичної культури юриста полягає у свідомому засвоєнні і критичному осмисленні ним історичних та політичних знань. Це означає, що політична культура як суспільний феномен у першу чергу потребує інтелектуального осмислення історичного досвіду українського народу.

Сформовані таким чином політичні погляди і знання юриста дозволяють більш ефективно здійснювати аналіз і оцінювати явища суспільного життя. Тому важливо формувати високий рівень політичної культури юриста, здатність чітко зорієнтуватися у політичних ситуаціях, розяснювати мету і смисл політичних подій громадянам.

Не менш важливою є здатність кожного юриста виробити політичний імунітет проти деформації почуттів та переконань, які стають причиною не правильного, а то й фальшивого тлумачення політичного становища в Україні.

Зміст політичної культури юриста вміщує також переконання та усвідомлення політичних цінностей. Тобто цінність політичної культури правника полягає у тому, що вона сприяє піднесенню і культури правоохоронної діяльності, вдумливому, свідомому ставленню кожного до виконання своїх службових обов’язків.

Йдеться про вміння юриста осмислювати своє ставлення до правової дійсності з політичних позицій. У даному випадку домінує здатність політичної оцінки національної ідеї, яка є теоретичним підгрунттям політичної культури. Це означає, що політична культура юриста органічно поєднана з виконанням внутрішнього імперативу службового обов`язку.

Для глибокого розуміння такого компонента політичної культури юриста як здатність передбачити політичні наслідки власної правоохоронної діяльності, необхідно звернутися до політичної думки України. Її суть полягає у поясненні закономірностей, основних напрямків суспільного процесі в Україні. Адже юрист не повинен бути пасивним суб`єктом політичного життя українського народу. Опановуючи політичну науку, він усвідомлює мету розвитку українського суспільства, знаходячи ефективні правові методи розуміння цього процесу.

Так, одним із методів демократизації, правового розвитку України є найповніше врегулювання суспільних відносин правовими нормами. Тому саме політична ефективність юридичної діяльності дозволяє визначити відповідні шляхи утвердження цивілізовоного правопорядку. Справа у тому, що розв`язати правові проблеми не правовими та силовими методами неможливо.

У процесі виконання службового обов`язку такі цінності становлять підгрунтя можливих політичних наслідків. Не зважаючи на існування політичних течій в Україні, юрист має керуватися державницькими цілями, закріпленими у Конституції України.

У цілому можна сказати, що політична культура юриста є основою розв`язання правових проблем при виконання службових обов`язків. Специфіку політичної культури нації зумовлює своєрідність національної культури вцілому, оскільки першовитоком є духовно-ментальні алгоритми етносу. Різні форми культури пов`язані з “душею народу”.

Основні принципи.

Основними принципами політичної культури юриста є: державотвоча ідеологія, ідейність, духовність і моральність, культура діалогу, політичний імунітет, логічність, справедливість.

Державотворча ідеологія як принцип політичної культури юриста полягає в тому, що культуру політичного мислення і культуру політичної поведінки службових осіб визначає Конституція України. Тобто державним працівникам визначаються межі для політичного плюралізму.

Ідейність як принцип політичної культури юриста, висвітлює необхідність ідеї у правовій політиці й політиці загалом. Тобто ідейність політичної культури юриста має національні витоки, визнання, національний характер, які грунтуються на історичній свідомості та історичній пам`яті українського народу.