Сторінка
1
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про оподаткування, виробництво та обіг підакцизних товарів» від 24.10.2002 р. № 195-IV (далі – Закон № 195), що вносить серйозні зміни до порядку справляння акцизного збору, вводиться в дію поступово: намічено три дати набрання чинності його окремими частинами – 01.01.2003 р., 01.07.2003 р. і 01.01.2004 р.
Яка ж основна мета цього Закону? Розробниками цього документа її сформульовано дуже лаконічно, але ґрунтовно: «бюджетне наповнення та наведення порядку на ринку». Звідси й можна робити відповідні висновки.
Спирт
Мабуть, найголовніше в Законі № 195 – підвищення ставок акцизного збору. Насамперед серйозні зміни ставок зачепили спирт етиловий, що використовується для виробництва алкогольних напоїв, лікарських препаратів, парфумерії тощо, а також спирт технічний.
На сьогодні на спирт етиловий, зазначений у Гармонізованій системі опису та кодування товарів за кодами 2207 і 2208 (крім спирту коньячного, зазначеного за кодом 2208 10 900), встановлено ставку 16 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту. Це означає, що у вартості півлітрової пляшки горілки (міцністю 40 об. %) міститься 3,2 грн. акцизу (16 грн х 0,5 х 40 : 100). Закон № 195 передбачає нову ставку акцизу на такий спирт – 17,4 грн. за 1 л. 100-відсоткового спирту. Отже, у пляшці горілки акцизу стане на 0,28 грн. більше (17,4 грн. х 0,5 х 40 : 100 = 3,48 грн.), а це не може не позначитися на її ціні.
Акциз на «горілчаний» спирт підвищиться тільки з 01.01.2004 р., а на спирт «лікарський» та технічний – уже з 01.01.2003 р.
Але, як відомо, мінімальна ціна на горілку та лікеро-горілчані напої жорстко обмежена постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2001 р. № 700 та становить (для горілки) – 4,97 грн. (опт) і 5,47 грн. (роздріб). Отже, мінімальні ціни повинні збільшитися принаймні на 0,34 грн. (0,28 грн. х 1,2 (ПДВ) = 0,34 грн.) і в опті досягти рівня приблизно 5,3 грн. за пляшку, а в роздрібі – 5,8 грн. Однак таке підвищення мінімальних цін, найімовірніше, відбудеться не скоро. Це пояснюється тим, що нові ставки акцизного збору на спирт, що використовується для виготовлення алкогольних напоїв, почнуть діяти лише з 01.01.2004 р.
А ось ціни на лікарські засоби, оцет спиртовий та пектин, що містять спирт етиловий, мабуть, збільшаться вже з 01.01.2003 р., оскільки саме з цієї дати вводиться підвищення акцизу на цей спирт із 0,12 до 2,0 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту. До речі, зверніть увагу: Законом № 195 уточнено, що цей «пільговий» спирт не може використовуватися для виробництва лікарських засобів у вигляді бальзамів (раніше такого уточнення не було).
Те ж саме стосується і технічного спирту, що використовується для виробництва окремих видів продукції, перелік яких установлено Порядком здійснення контролю за обігом спирту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1266, а також спирту етилового, використовуваного для виготовлення вибухових речовин, парфумів та іншої продукції, зазначеної в абзаці 1 ст. 3 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої» від 07.05.96 р. № 178/96-ВР (далі – Закон № 178). Як відомо, на ці види спирту також установлено пільгову ставку, яка зараз становить відповідно 0,12 і 1,2 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту. Із 01.01.2003 р. вона збільшується і становитиме 2,0 грн. для обох видів спирту. Зауважимо, що ставка акцизного збору на технічний спирт, як і раніше, є тимчасовою та діятиме до 01.01.2005 р. (якщо до цього часу, звичайно, не буде внесено чергові зміни).
Таким чином, якщо зараз діє три ставки акцизного збору на спирт (16; 1,2; 0,12 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту), то з набранням чинності Законом № 195 їх буде дві – 17,4 і 2 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.
Крім того, не можна не відзначити, що іноземних виробників зазначених вище товарів (вибухових речовин, парфумів, продукції, що містить технічний спирт, лікарських засобів, оцту тощо) урівнено в правах зі своїми українськими колегами. Нагадаємо, що зараз пільгова ставка на спирт, використовуваний для виробництва цих товарів, може застосовуватися тільки вітчизняними виробниками. У Законі № 195 слова «вітчизняні виробники» відсутні. Фахівці відзначають, що встановлення такого порядку обкладення акцизним збором приводить українське законодавство у відповідність до вимог ст. III Генеральної угоди щодо Тарифів і Торгівлі від 1994 року, в якій відзначено, що товари походженням із території будь-якої країни – члена Всесвітньої торговельної організації (ВТО), імпортовані на територію будь-якої іншої країни – члена ВТО, не повинні підпадати, прямо чи опосередковано, під внутрішні податки будь-якого роду, що перевищують податки, які прямо або непрямо застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів. Судячи з усього, скасування дискримінації стосовно іноземних підприємств сприятиме інтеграції України у європейське співтовариство.
Податковий вексель
Незважаючи на підвищення ставок акцизного збору, більшість легальних виробників спиртного в цілому ставиться до Закону № 195 позитивно. Чим же викликано таке натхнення?
Не таємниця, що значна частина виробників алкогольних напоїв перебуває «в тіні». На думку деяких фахівців, схема виробництва тіньової горілки проста. Одержуючи пільговий – наприклад, «лікарський» спирт і сплачуючи з нього мінімальний акциз, тіньовики використовують цей спирт, зрозуміло, не для виробництва лікарських засобів, а для виробництва горілки. Ось і виходить, що пляшка такої горілки коштує набагато менше від мінімальної ціни. Враховуючи, що чимала частка кінцевих покупців вживає все, що «горить» (якість «лівої» горілки залишимо без коментарів), легальним виробникам важко боротися з такою «конкуренцією».
Тепер для усунення цієї схеми запроваджено процедуру видачі податкових векселів виробниками лікарських засобів, парфумів, оцту, товарів, що містять технічний спирт, і подібних товарів. Нагадаємо, що свого часу згідно з Порядком випуску, обігу та погашення податкових векселів, що видаються на суму акцизного збору за реалізований спирт етиловий, який використовується на виготовлення лікарських засобів, пектину, есенції та оцту харчових, ветеринарних препаратів і кремнійорганічних сполук, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.98 р. № 1100, подібні податкові векселі видавалися. Однак формально цей документ втратив свою чинність наприкінці 2001 року, а реально – ще раніше.
Завантажити реферат