Сторінка
2

Гуцульське народне виховання

Мудрість народної педагогіки кличе шанувати минуле й самовіддано трудитись задля майбутньої щасливої долі наших дітей і внуків. Недаром кажуть: "Перед минулим — зніми капелюха, перед майбутнім — засукай рукави".

Як буде самостійна, міцна й високорозвинена Українська держава, то й світлою буде доля гуцульської родини й відкриється широкий простір для застосування й розвитку української родинної етнопедагогіки.

До важливих прикмет належить те, що проблеми родинного виховання розглядаються у тісному передплетенні з питаннями етно­логії й антропології, етнопсихології й демографії, українознавства і людинознавства, економіки й до­моведення, загальної, соціальної і вікової педа­гогічної психології, фізіології, гігієни, культурології, релігієзнавства, педагогічної деон­тології, родинознавсгва й дитинознавства, потреба­ми утвердження здорового способу життя родини.

За змістом і структурою носить по-класний характер. Це означає, що батьки одержу­ють широку педагогічну інформацію стосовно виховання дитини, яка навчається в той час у пев­ному конкретному класі.

Заняття у мережі педагогічного всеобучу прово­дяться щомісячно у найзручніші для батьків дні й час від вересня до травня кожного року. Тривалість занять — не менше однієї академічної години з обов'язковим збереженням наступності в їх про­блематиці впродовж усього періоду навчання.

З метою підвищення ефективності занять варто широко використовувати лекції, бесіди, батьківські збори, відкриті уроки, семінари, педагогічні прак­тикуми, усні журнали, диспути, обмін досвідом ро­боти тощо. За рівень і якість занять відповідає дирекція місцевої школи. Проводять їх найкомпетентніші в професійному відношенні фахівці — досвідчені вчителі, вихователі, науковці, батьки, керівники шкіл та органів освіти, провідні спеціалісти інших галузей знань — психологи, лікарі, економісти, юристи, митці, українознавці, духовні особи.

Література.

1. Стельмахович М. Традиційна гуцульська родина // Гуцульська школа. – 1994 р. 1.

2. Декларація про державний суверенітет України: -- Київ 1990 р.

3. Державна національна програма “Освіта”. – Київ 1994 р.

4. Злочевський С., Котирло В. Сімейна педагогіка. – Київ 1986 р.

5. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. – Київ 1987 р.