Сторінка
5

Засоби стимулювання навчальної активності молодших школярів

· Критика-здивування («Як? Невже ти не підготував урок? Не чекав .»);

· Критика-іронія («Робили, робили і . зробили. Робота що треба! Тільки як тепер в очі людям будемо дивитися?!»);

· Критик-докір («Ех, ти! Я був про тебе набагато більш високої думки .»);

· Критика-натяк («Я знав однієї людини, яка поступила точно так само, як і ти. Потім йому довелося погано .»);

· Критика-пом'якшення («Напевно, в тому, що сталося, винен не тільки ти .»);

· Критика-докір («Що ж ти зробив так неакуратно? Не вчасно?»);

· Критику-зауваження («Не так зробив. У наступний раз постарайся зробити краще»);

· Критика-вимога («Роботу тобі доведеться переробити!»);

· Конструктивна критика («Завдання виконано неправильно. Що ти маєш намір тепер зробити?»);

· Критика-побоювання («Я дуже побоююся, що в наступний раз робота буде виконана на такому ж рівні»).

Пошук нестандартних рішень. Краще все-таки діяти за перевіреними правилами. Адже комусь треба створювати і перевіряти нові.

Дати навчаючому шанс врятувати свій престиж. У дев'яносто дев'яти випадках з ста, зазначають автори спеціальних психологічних досліджень, люди ні в чому себе не докоряють, як би не праві вони нe були. Нехай той, що навчається думає, що в поганій оцінці винен не він, а виключно вчитель. Нехай він виправдовується несприятливим збігом обставин і невдачею. Не будемо поспішати з руйнуванням його ілюзій. Дати йому шанс врятувати свій престиж, виправдатися перед собою.

Необхідно створити хорошу репутацію своїм вихованцям. . Головне, треба частіше використовувати заохочення. . Створювати враження, що помилка, яку хочемо бачити виправленої, легко поправна. Нехай вони вірять у власні сили. Вони будуть раді зробити все, що їм запропонують.

III. Підготовка урока.

Формула ефективності урока включає дві складові частини: ретельність підготовки і майстерність проведення. Погано спланований, недостатньо продуманий, поспішно спроектований і не узгоджений з можливостями навчаючихся якісним бути не може. Підготовка урока це розробка комплексу заходів, вибір такої організації навчально -виховного процесу, яка в даних конкретних умовах забезпечує найвищий кінцевий результат.

У підготовці вчителя до урока виділяються три етапи: діагностики, прогнозування, проектування (планування). При цьому передбачається, що вчитель добре знає фактичний матеріал, вільно орієнтується в своєму навчальному предметі. Він веде і поповнює власні так звані тематичні папки або робочі книги, куди заносить новітні відомості, що з'явилися в області предмета, що викладається ним, проблемні питання і завдання, тестові матеріали і т. д. Для успішної підготовки урока, підкреслимо ще раз, важливо, щоб у педагога не було проблем з фактичними завданнями, щоб він упевнено володів навчальним матеріалом.

Підготовча робота зводиться до «пристосування»навчально інформації до можливостей класу, оцінки і вибору такої схеми організації пізнавальної праці і колективної співпраці, яка дасть максимальний ефект. Щоб вибрати оптимальну схему проведення урока, необхідно пройти канонічний шлях розрахунку навчального заняття. У його основі алгоритм підготовки урока, послідовне виконання кроків якого гарантує облік всіх важливих факторів і обставин, від них залежить ефективність майбутнього заняття. Реалізація алгоритму починається з діагностування конкретних умов. Діагностика (про неї вже говорилося в зв'язку з проектуванням виховної роботи) полягає в «проясненні» всіх обставин проведення урока: можливостей що вчаться, мотивів їх діяльності і поведінки, запитів і схильностей, інтересів і здібностей, необхідного рівня навчаності, характеру навчального матеріалу, його особливостей і практичної значущості, структури урока, а також у уважному аналізі всіх витрат часу в навчальному процесі на повторення (актуалізацію) опорних знань, засвоєння нової інформації, закріплення і систематизацію, контроль і корекцію знань, умінь. Завершується даний етап отриманням діагностичної карти урока, на якій наочно представляється дія визначальних ефективність заняття. Найбільша якість очікується в тому випадку, коли фактори знаходяться в зоні оптимальних умов.

ВИСНОВКИ

На мою думку , під час роботи з дітьми, а особливо з малими дітьми, потрібно якимось чином заохочувати дітей до навчання, стимулювати навчання. Засобів стимулювання існує багато, і як вже згадувалося на попередніх сторінках, стимулювання ефективності навчання молодших школярів - це підбір різних заходів, за допомогою яких у дітей був би присутній інтерес до навчання, щоб з радістю йшли до школи. Засоби є різні, наприклад:

Переходити з дітьми на “контакти”;

Критикувати співпереживаючи;

Звертатися до самолюбства;

Схвалювати успіхи дитини;

Опиратися на бажання учнів;

Враховувати їх інтереси та наміри.

Важливим етапом є підготовка до урока. Вона повинна бути цікавою. Потрібно побільше давати дитині висловлюватись на уроці. Обов'язково повинна бути присутня наочність.

Під час підготовки до уроку необхідно враховувати також психолого-педагогічні аспекти. Отже вибір стимулу, за яким потрібно навчатись - це дуже важкий процес, з яким не завжди впорується і доросла людина, а тим більше учень

Таблиця № 1.

Таблиця № 2.

Список використаної літератури.

1. Белкин А.С. Ситуация успеха. Как ее создавать. - М. 1991г.

2. Выготский Л.С. Педагогическая психология. - М. 1996г.

3. Дусавицкий А.К. Формула интереса. - М. 1989г.

4. Лихачев Б. Педагогика - М. «Юрайт» 1998г.

5. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения. - М. 1990г.

6. Ніна Зінченко “Емоційне стимулювання навчально-пізнавальних потреб школярів”.

7. Оконь В. Введение в общую дидактику. - М. 1990г.

8. Организационные формы обучения /Под ред. Малеванного Ю.И./ - К. 1991г.

9. Подласый И.П. Как подготовить эффективный урок. - К, 1989г.

10. Подласый И.П. Педагогика. - М. «Владос» 1999г.

11. Початкова школа № 4, 96р. З.М. Онишків «Стимулювання навчальної діяльності молодших школярів».

12. Харламов И.Ф. Педагогика. - «Высшая школа» М. 1990г.

13. Харламов И.Ф. Педагогика. - «Гароарики» М. 1999

14. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. - М. 1969г.