Сторінка
4

Організація ЗЕД на підприємстві. Основні тенденції розвитку ЗЕД області

Процес планування стратегії підприємства складається з таких фаз:

Фаза аналізу і вибору ринків залежно від цілей і ресурсів підприємства. Яким би не був ступінь залучення в зовнішньоекономічні зв'язки, підприємство повинно постійно прагнути підтримувати стійку відповідність між наявним досвідом, товарами, які виробляються, своєю культурою, своїми цілями і характеристиками різних ринків. З цією метою важливо визначити критерії вибору, такі як мінімальний потенціал, ймовірний період окупності інвестицій, певний рівень поточного прибутку тощо. Вжиті заходи виявляються ефективними тільки в тому разі, якщо в міру освоєння зовнішніх ринків підтримуються постійні зусилля щодо одержання інформації і контролю за реалізацією проектів. Ці зусилля дають змогу підприємству мати необхідні відомості для точного оцінювання потенціалу, ризиків і можливостей, адаптації пропозиції і для комерційних рішень про початок компанії на даному ринку.

Фаза адаптації пропозицій. Мета цієї стратегічної фази - вимірювання ступеня адаптації різних елементів - товару, ціни, системи збуту, комунікації для визначення належного обсягу пропозиції. Одна з проблем стосується культурного середовища запропонованого продукту: вимірювання цього феномена ідентифікації, засобу споживання, частоти купівлі тощо.

Старанно вивчаються також істотні відмінності між країнами у сфері збуту, у політиці цін і кредиту, у сфері комунікацій, включаючи засоби масової інформації, зміст і природа повідомлень, витрати на рекламні кампанії.

Протягом цієї фази підприємство повинно мати можливість оцінити здійсненність пропозицій і витрати на їх адаптацію до специфічних умов ринку, що дасть змогу одночасно вдруге вибрати ринок.

Фаза розроблення плану маркетингу. Досягнуті результати дають змогу розробити план, адаптований до ринку, котрий уточнює, що необхідно робити, як, у який спосіб та в які терміни.

Питання про витрати і доходи стає центральним, оскільки воно визначає успіх або неуспіх плану. Бюджетний дефіцит або перебої в постачанні будуть помітно відбиватися на ефективності зовнішньоекономічних дій.

Фаза реалізації і контролю. Реалізація комерційного плану в зовнішньоекономічній сфері не обмежується просто прийняттям позитивного рішення. Важливо здійснювати моніторинг і контроль, щоб обгрунтувати вживані заходи і якомога раніше виявити можливе відхилення від планів освоєння ринку. А для цього потрібно мати не тільки досить чітко визначені пріоритети, а й зберігати досягнуту дистанцію відносно поточних дій для оцінювання "перекосів" і вироблення коригувальних рішень.

Процес стратегічного планування являє собою замкнену систему, функціонування якої пов'язане з виконанням двох умов: спостереження і забезпечення гнучкості. Систематичне спостереження дає можливість вимірювати результати і своєчасно виявляти відхилення; забезпечення гнучкості дає змогу здійснювати відповідне коригування. Отже, підприємство повинне прагнути виконувати обидві ці умови.

2. Основні тенденції розвитку ЗЕД області

Оскільки Івано-Франківська область розташована неподалік від державних кордонів України (близько знаходяться такі країни як: Польща, Словаччина, Румунія, Молдова), країни Центральної та Західної Європи, то все це сприяє розвиткові зовнішньо-економічної діяльності області.

Область здійснює двохсторонні обміни послугами і товарами.

Іноземні країни виявляють значну зацікавленість до економічного, культурного та туристично-рекреаційного потенціалу області, свідченням чого є неодноразові візити в область послів та консулів Австрії, Бельгії, Естонії, Ізраїлю, Індії, Казахстану, Канади, США, Німеччини, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, Франції, внаслідок яких налагоджуються ділові контакти з представництвами економічних підрозділів посольств зазначених країн в Україні.

За результатами візитів іноземних делегацій до Івано-Франківської області та делегацій області за кордон укладено угоди та протоколи намірів про багатостороннє співробітництво з окремими регіонами Китаю, Словацької Республіки, Республіки Польща, Росії, Грузії.

Область є членом міжнародної асоціації "Карпатський Єврорегіон", до якої увійшли прикордонні адміністративні одиниці Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини та України.

Здійснюється активне залучення міжнародної технічної допомоги, розроблено та реалізовано ряд проектів. Івано-Франківська область співпрацює з міжнародними асоціаціями “Діти Чорнобиля” та “Європа-Україна”. Упроваджується проект “Створення центру відпочинку та соціальної і медичної реабілітації для дітей-жертв Чорнобиля”. Надається сприяння Австрійському Чорному Хресту у відновленні могил австрійських воїнів на території області.

Розширилась географічна структура зовнішньої торгівлі, зросли обсяги зовнішньоторговельного обороту, збільшилась кількість суб’єктів господарювання області – учасників зовнішньоторговельних операцій.

Головними зовнішніми торговельними партнерами області є Угорщина, Польща, Румунія, Туреччина, Німеччина, Білорусь, Російська Федерація, Туркменистан, Латвія.

Провідними статтями експорту області є: нафтопромислове обладнання та інструмент, прилади вимірювальні, мазут, етилен, хлорвініл, барвники, цемент, сірка, хутрові вироби, пиломатеріали, деревностружкова та деревноволокниста плита, килими та покриття на підлогу, одяг текстильний.

В структурі експортних поставок з області переважають товари наступних груп (згідно з УКТ ЗЕД):

▪ органічні хімічні сполуки (31.8% в загальному обсязі експорту області);

▪ енергетичні матеріали; продукти перегонки нафти (27.0%);

▪ полімерні матеріали, пластмаси (12.4%);

▪ деревина та вироби з неї (6.2%);

▪ одяг текстильний (2.9%);

▪ вироби з каменю, гіпсу, цементу (2.8%);

▪ хутрова сировину (2.5%) та інше.

В структурі імпортних надходжень в область переважають товари наступних груп:

▪ енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки (66.0% в загальному обсязі імпорту області);

▪ котли, машини, апарати та механічні пристрої (7.4%);

▪ хутрова сировина (2.9%);

▪ органічні хімічні сполуки (2.9%);