Сторінка
3

Мета і завдання Європейської системи центральних банків

Країни, які не стали членами ЄВС, також перевели деякі свої платіжні системи на евро, а Великобританія створила систему CHAPS Euro.

Європейською банківською асоціацією (ЄБА) було створено систему міжбанківських розрахунків в ЕКЮ (ECU Bankers Association). Керує нею Банк міжнародних розрахунків (БМР) (Bank for

International Settlements, BIS). Із заміною ЕКЮ на евро система ЄБА почала здійснювати клірингові розрахунки в евро. Основні переваги системи ЄБА:

• здійснення операцій у режимі реального часу (миттєво);

• безвідкличний характер платежів;

• низька вартість;

• використання технології СВІФТ*.

Недоліком системи є обмежена кількість банків-учасників.

Отже, поява єдиної валюти евро зумовила реформу платіжних систем країн ЄВС. Основним досягненням цієї реформи стало створення нової платіжної системи TARGET {Transeuropean Automated Real Time Gross Settlement Express Transfer System). Мета створення цієї системи:

• забезпечення безпечного і надійного здійснення міжнародних розрахунків у евро;

• підвищення ефективності розрахунків між країнами ЄС;

• задоволення потреб монетарної політики Є ЦБ. Система TARGET складається з двох основних компонентів:

• системи здійснення великих розрахунків у режимі реального часу {Real Time Gross Settlement Systems, RTGS) п'ятнадцяти країн ЄС. їх об'єднує спеціальна система комунікацій {Interlinking System). Якщо країна має кілька систем RTGS, лише одна з них приєднується до TARGET;

• системи зв'язку між національними системами RTGS — платіжного механізму Європейського центрального банку {ЕСВ payment mechanism, EPM).

Система TARGET розрахована на здійснення платежів великих розмірів за такими операціями:

• операції на відкритому ринку та грошові операції між ЄЦБ і національними центральними банками країн-членів;

• розрахунки за фінансовими операціями між комерційними банками;

• великі платіжні операції клієнтів комерційних банків. Поряд з національними центральними банками країн ЄВС, які приєднались до TARGET 1 січня 1999 p., система доступна для країн

ЄС поза межами зони евро. Інші країни світу не матимуть прямого доступу до системи.

Комерційні банки ЄВС не зобов’язані здійснювати комерційні платежі через систему TARGET, але мають приймати через неї вхідні платежі, якщо вони підключені до національної системи RTGS. До системи TARGET також мають доступ майже всі кредитні установи ЄС. Кожен з учасників системи має бути заєстрований і отримати ідентифікаційний номер - Bank Identifier Code (BIC).

Переваги системи TARGET:

• здійснення операцій у режимі реального часу за кілька се-кунд;

• простота і зручність використання;

• вільний доступ;

• безвідкличний характер платежів;

• використання технологій CBIФT.

Недоліки цієї системи - велика вартість послуг та обмежені можливості обробки великих обсягів платежів.

Система TARGET розпочала працювати 4 січня 1999 р. Загаль-ний обсяг платежів у евро, що були здійснені через платіжні систе-ми ЄС у 1999 і 2000 p., наведено в табл. 6. Через систему TARGET за два роки її існування пройшов великий обсяг платежів (близько 502,8 млн евро).

У 1999-2000 pp. простежувалась постійна тенденція до збільшен-ня обсягів і вартості платежів, що здійснюються через систему TARGET; у 2000 р. обсяг платежів збільшився порівняно з 1999 р. приблизно на 23,8 млн евро, тобто на 10 %.

До початку роботи системи TARGET очікувалось, що через неї здійснюватиметься близько 19 % міжнародних клірингових розра-хунків. Переважна більшість платежів проходитиме через систему ЄБА - 32 % (рис. 2).

Уже від самого початку функціонування система випередила своїх конкурентів. Замість очікуваних 19 % вона почала обслуговувати 71 % обсягу платежів у евро (рис. 3).

Список використаної літератури

1. Авдокушкин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. — М.: Маркетинг, 2000.

2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч. для студ. вузів. — К.: Знання, 1999.

3. Весь мир: энцикл. справ. — Минск: Литература, 1998.

4. Дахно І. І. Міжнародне економічне право: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2000.

5. Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2001.

6. Евстигнеев В. Р. Валютно-финансовая интеграция в ЕС и СНГ: Сравнительный систематизированный анализ. — М.: Наука, 1997.

7. Економіка зарубіжних країн: Підруч. / А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І. В. Бураківський та ін. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 1998.

8. Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. — М.: Междунар. отношения, 2000.

9. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Л. Н. Красавиной. — М.: Финансы и статистика, 2000.

10. Международные экономические отношения / Под общ. ред. В. Е. Ры-балкина. - М., 1998.

11. Миклашевская Н. А., Холопов А. В. Международная экономика: Учебник. — М.: Изд-во МГУ; Дело и сервис, 1998.