Сторінка
4
1. Дана країна отримала дешеву, молоду робочу силу.
2. Отримала готових спеціалістів.
3. У такій країні прискорюється економічне зростання, зростає
державний бюджет.
Виграш країни-експортера трудових ресурсів:
1. Валютні перекази іммігрантів своїм сім’ям (осідає в банках валюта).
2. Експортом трудових ресурсів ослаблює проблему безробіття.
3. Підвищується кваліфікація іммігрантів, які повернулись назад.
Негативні наслідки міграції для країн-імпортерів:
- виникнення додаткових проблем, пов’язаних з соціальним захистом
іммігрантів.
- відтік національної валюти у формі вивозу чи переказу.
- втрата виучених дешевих спеціалістів-імігрантів, при їх поверненні на батьківщину.
Негативні наслідки міграції для країн-експортерів:
- втрата висококваліфікованих підготовлених спеціалістів, так званий “відтік розумів”.
- додаткові витрати з бюджету на підготовку нових спеціалістів.
- виникнення тенденції до спаду темпів економічного зростання.
До регулювання міжнародних міграційних процесів відносять:
1. Адміністративно-правове регулювання, яке передбачає:
а) встановлення правових норм;
б)встановлення міграційних квот;
в)встановлення рамок можливостей мігрування (кримінальні норми).
2. Економічне регулювання міжнародних міграційних процесів полягає в:
а)встановленні митних внесків чи бар’єрів;
б)встановленні відповідних візових ставок;
в)регулювання зарплати мігрантів;
г)запровадження різного роду штрафних ставок.
Регулювання міжнародних міграційних процесів на міждержавному рівні буває:
Одностороннє міжнародне регулювання – це державне регулювання міграційних процесів у відповідності з власними інтересами і без узгодження з іншими державами.
Двостороннє регулювання – це регулювання міграційних процесів на основі двосторонніх міждержавних угод.
Багатостороннє регулювання міжнародними іміграційними процесами – базується на підписанні міжнародних угод, конвенцій на загальносвітовому рівні, а також в межах окремих інтеграційних угрупувань.
Основні правові норми регулювання міжнародних трудових відносин визначаються і контролюються
Міжнародною організацією праці – це міжнародна урядова організація створена в 1919році,яка з з 1946 року є спеціалізованим закладом ООН. Україна є членом цієї організації, але ще не всі її положення підписала.
Основні завдання міжнародної організації праці:
- захист інтересів і прав трудящих.
- підвищення життєвого рівня трудящих.
- покращення умов праці.
- захист від професійних захворювань.
- соціальний захист працівників-імігрантів.
сприяння зайнятості імігрантів.
Висновки
Світовий ринок трудових ресурсів – це система відносин, що виникає з приводу постійного балансування попиту та пропозиції щодо світових трудових ресурсів, яка склалася у зв’язку з нерівномірністю кількісного та якісного розміщення робочої сили по світу. Іншими словами:
Світовий ринок робочої сили – це сукупність трудових ресурсів світу, які пропонуються і купуються на міжнародній діловій арені.
Міжнародний ринок робочої сили (праці) — це система відносин, що виникають між державами з приводу узгодження попиту та пропозиції світових трудових ресурсів, умов формування робочої сили, оплати праці та соціального захисту.
Таким чином, динаміка міжнародного ринку робочої сили має складний соціально-економічний характер, що визначається розвитком трудових ресурсів, національних ринків праці, процесами розподілу та перерозподілу робочої сили. Якщо наприкінці 80-х років чисельність зайнятої робочої сили у всьому світі становила майже 1 млрд. чол., то, за прогнозами ООН, на початок 2000 р. загальна чисельність потенційної робочої сили мала зрости на 400 млн. і скласти 1,4 млрд. чол.
Важливою характеристикою міжнародного ринку праці є ступінь мобільності робочої сили. Рух трудових ресурсів набирає різних форм: природний, територіальний, галузевий, професійний, кваліфікаційний та соціальний. Найбільшу вагу має територіальний рух робочої сили, хоч у міру еволюції міжнародного ринку робочої сили посилюється значення й інших форм. Міжнародний ринок праці становить комплексне явище, пов'язане як з розвитком самої особистості людини, так і з підвищенням якості праці, зміною характеру робочої сили, формуванням її нових якостей.
Для формування і функціонування міжнародного ринку праці потрібні певні стартові умови, зокрема високий рівень міждержавних господарських взаємозв'язків. На сучасному етапі постала низка нових факторів, що зумовлюють необхідність широкої участі всіх країн у світогосподарських процесах. Нині жодна країна, навіть маючи багаті природні ресурси, розвинуту економіку, науку, кваліфіковані трудові ресурси і ємний внутрішній ринок, не може залишатися осторонь від потужних загальносвітових інтеграційних процесів.
Список використаної літератури:
1. Козик В.В., Панкова Л.А. Світове господарство та міжнародні економічні відносини. – Львів, 1995.
2. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. - Чернівці “Рута”, 1996.