Сторінка
3
Управлінська діяльність - це сполучення різних функцій (видів діяльності), кожна з який спрямована на рішення специфічних, різноманітних і складних проблем взаємодії між окремими підрозділами компанії.
Зміст кожної функції управління визначається специфікою задач, що зважуються в рамках функції. Тому складність виробництва і його задач визначає всю складність управління і його функцій.
В умовах міжнародної компанії функції розширилися, ускладнилися і диференціювалися в зв'язку з ростом масштабів господарської діяльності, диверсифікованістю й інтернаціоналізацією виробництва. Управлінські функції виконуються в міжнародних компаніях спеціальним апаратом, що складається з взаємодіючих між собою підрозділів. За кожним з них закріплюються свої специфічні функції. Їхнє виконання зв'язане з рішенням конкретних задач, що входять у сферу діяльності відповідного органу управління. А це вимагає застосування визначених, методів і засобів.
Головною функцією міжнародного менеджменту є стратегічне планування, потреба якого випливає з величезних масштабів усуспільнення виробництва. По своїй суті процес стратегічного планування є основою функціонування всіх управлінських функцій, тому що забезпечує чіткий спосіб оцінки мети корпорації й основу для управління членами організації. Його задача - забезпечити нововведення і зміни в корпорації, використовуючи чотири основних види управлінської діяльності: розподіл ресурсів, адаптацію до зовнішнього середовища, внутрішню координацію й організаційне стратегічне передбачення.
У сучасних умовах ця функція доповнюється функцією маркетингу, що дозволяє значно розширити обрії планування. Ефективність стратегічного планування можлива лише при обліку внутрішніх сильних і слабких сторін організації. У розпорядженні організації є чотири стратегічні альтернативи - обмежений ріст, ріст, скорочення і сполучення цих варіантів. Керівництво корпорації вибирає стратегію після того, як проведе аналіз зовнішніх можливостей і небезпек, внутрішніх сильних і слабких сторін і оцінить усі свої альтернативи і варіанти.
Реалізація і контроль стратегічного плану здійснюється за допомогою організаційної функції. Успішна реалізація плану вимагає довгострокових і короткострокових програм, політики, процедур і правил. Вона також передбачає інтеграцію стратегічного плану в структуру корпорації через бюджет і управління цілями. Істотне значення має постійна оцінка реалізації плану для визначення його правильності і виявлення проблем.
Реалізація задач корпорації здійснюється за допомогою діяльності людей. Однак в умовах спеціалізації і поділу праці, особливо міжнародних, необхідно чітко визначати і координувати відносини між людьми і підрозділами міжнародної компанії, інакше ефективність спеціалізації буде загублена. Цю «місію» бере на себе третя функція міжнародного менеджменту - функція координації. Делегування повноважень є основним процесом, за допомогою якого керівники корпорації установлюють формальні взаємини людей в організації. Делегування рідке буває ефективним, якщо керівництво компанії не дотримує принципу відповідності, відповідно до якого обсяг повноважень повинний відповідати делегованої відповідальності.
У результаті делегування прав і обов'язків виникає єдина система, що охоплює всю організацію від верху до низу і яка дозволяє найбільше ефективно розподіляти поставлені задачі між її співробітниками.
Продуктивне виконання прийнятих рішень і отриманих робіт безпосередньо зв'язано з реалізацією потенційних можливостей працівників, діяльність яких повинна бути мотивована. Функція мотивації - це процес стимулювання когось до діяльності, спрямованої на досягнення цілей організації.
Проблема дослідження функцій міжнародного менеджменту в сучасних умовах є найбільш актуальною, суперечливою і трудомісткою, тому що вони не є незмінними, раз і назавжди сформувалися. Вона безпосередньо зв'язана з проблемою організації апарату управління міжнародною компанією, удосконалюванням усієї системи керівництва науково-технічною і виробничо-збутовою діяльністю. Необхідно також враховувати економічні важелі й інструменти, які дозволяють розглядати ці форми досить повно й ефективно.
Отже, функції міжнародного менеджменту виявляються більш повно в умовах комплексного підходу до організації діяльності міжнародної компанії, застосування цільового управління і створення програмно-цільових структур, за допомогою яких виконуються поставлені перед компанією задачі. Тому в процесі реалізації зазначених вище функцій важливу роль грає ланка управління, тобто бізнес-одиниць (виробничих відділень і дочірніх компаній), що в підсумку і забезпечує ефективну діяльність міжнародної компанії в сучасних умовах.
3. Характерні риси, стадії і парадигми міжнародного менеджменту
Характерні для міжнародного менеджменту риси включають економічний, соціально-психологічний, правовий і організаційно-технічний аспекти.
Зміст економічного аспекту включає управління процесом міжнародного виробництва, у ході якого досягається координація матеріальних і трудових ресурсів, необхідних для ефективного досягнення цілей,
Соціально-психологічні аспекти характеризують діяльність особливої групи осіб по організації і керівництву зусиллями всього персоналу компанії (система влади, соціальна функція (культура, традиції, цінності, звичаї суспільства)).
Правовий аспект міжнародного менеджменту відбиває структуру державних політичних і економічних інститутів, проведену ними політику й обумовлене ними законодавство.
Найважливіше значення мають положення торгового права з питань створення компанії, висновку контрактів, промислової власності, а також державне регулювання міжнародного бізнесу, що включає антитрестове законодавство, податкову політику, торгово-політичні засоби й ін.
Організаційно-технічний аспект міжнародного менеджменту включає раціональну оцінку ситуації і систематичний добір цілей і задач, послідовну розробку стратегії для досягнення цих задач, упорядкування необхідних ресурсів, раціональне проектування, організацію, управління і контроль за діями, необхідними для досягнення обраних цілей, мотивацію і винагороду людей, що здійснюють цю роботу.
Міжнародний менеджмент у залежності від видів і послідовності діяльності можна розділити на три стадії: стратегічне управління, оперативне управління, контроль.
Стратегічне управління включає:
• вироблення мети міжнародного менеджменту;
• прогнозування;
• перспективне планування.
Оперативне управління включає діяльність по реалізації вищевказаних заходів, що підрозділяється на:
Завантажити реферат