Сторінка
6

Необхідність та проблеми застосування менеджменту в Україні

Неформальні комунікації, так само, як і формальні, можуть бути вертикальними, горизонтальними та діагональними. Але їм не притаманна усталеність, вони можуть виникати спорадично, час від часу і з випадковими особами. Хоча, у разі родинних чи дружніх зв'язків, можуть бути тривалими і плідними. Характерною особливістю їх є те, що на них важко впливати і неможливо контролювати, тому керівникам варто вживати запобіжних заходів для того, щоб попередити витік конфіденційної інформації за коло осіб, які мають до неї доступ, особливо якщо йдеться про комерційні чи технологічні таємниці, ноу-хау тощо.

Керівники фірми мають використовувати як формальні, так і неформальні канали надходження інформації, оскільки це дозволяє скласти краще уявлення про стан справ в організації, прийняти більш виважене рішення для розв'язання проблемних ситуацій.

Кожен керівник мусить заохочувати інформаційні потоки у всіх напрямках – вниз, вгору, по горизонталі. Це збільшує кількість залучених до участі в управлінні, поліпшує організаційний клімат, усуває перешкоди у доступі до необхідної інформації. Особливо великою стає потреба у висхідних та горизонтальних комунікаціях, коли організація розвивається – збільшується у розмірах, розширюється територіально, впроваджує нові технологічні процеси, освоює випуск складних продуктів чи збагачує асортимент послуг. Але при цьому треба стежити за тим, щоб на тих чи інших рівнях управління не відбувалось перенасичення непотрібною інформацією, оскільки її фільтрація займає багато часу.

Виходячи з вищесказаного, можна розписати комунікативні зв’язки у запропонованому завданні так:

а) між керівником підприємства і заступником з виробничої діяльності;

Дана комунікація – внутрішня, формальна. Вертикальна. В залежності від спрямування інформації може бути низхідною ( керівник підприємства інформує заступника з виробничої діяльності) та висхідною (інформація йде від заступника до керівника підприємства).

б) між працівником і керівником підприємства;

Дана комунікація аналогічна попередньому випадку – (а).

в) між заступником з фінансової роботи і начальником комерційного відділу;

Внутрішня, формальна комунікація. Горизонтального типу, оскільки горизонтальні комунікації мають місце тоді, коли у обговоренні якогось питання беруть участь особи, що знаходяться на одному управлінському рівні (працюють у одному і тому ж або суміжних підрозділах).

В залежності від того, що вирішується (розглядається) вищезгаданими посадовцями – можливий варіант діагональної комунікації, якщо потреба в них виникає тоді, коли один із функціональних підрозділів призначається відповідальним за реалізацію певного проекту і перебирає на себе функції штабу.

г) між керівником підприємства і заступником з науково-дослідної роботи.

Дана комунікація – внутрішня, формальна. Вертикальна. В залежності від спрямування інформації може бути низхідною (керівник підприємства інформує заступника з науково-дослідної роботи) та висхідною (інформація йде від заступника до керівника підприємства).

Список використаної літератури

1. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. – Львів, «Світ», 1995. – 296 с.

2. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник, 3-е изд. – Гардарика, 1998. – 528 с.

3. Друкер П. Практика менеджмента.: Пер. с англ.: Уч.пос. – Издательский дом «Вильямс», 2000. – 398 с.

4. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 1998. – 224 с.

5. Колпаков В.М. Методы управления. – К.: МАУП, 1997. – 160 с.

6. Кредісов А.І., История учений менеджмента – К.: ВИРА-Р, 2000. – 336 с.

7. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент для керівників. К.: Т-во “Знання”, 1999. – 556.

8. Ру Д., Сульє Д. Управління / Пер. з фр. – К.: Основи, 1995. – 442с.

9. Стадник В.В. Йохна М.А Менеджмент. Навч. посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 464 с.

10. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш,1997. – 456 с.