Сторінка
3
Сертифікат облігації— це цінний папір, що засвідчує кількість і вид приналежних власнику іменних облігацій. Якщо сертифікат свідчить про право володіння однією облігацією, він може іменуватися облігацією. У випадку продажу зареєстрованих облігацій новому власнику видається новий сертифікат з погашенням раніше виданого сертифіката.
Сертифікат облігації має такі реквізити: найменування цінного папера, найменування і місцезнаходження AT, дата випуску і загальна сума облігаційної позики, серії облігації і пов'язані з цим права, вказаний термін погашення облігаційної позики, номінал однієї облігації, кількість і номери облігації, володіння якими засвідчує сертифікат, найменування і реквізити осіб, що надають забезпечення позики — при випуску позики під забезпечення третіх осіб, розмір і порядок нарахування відсотків за облігаціями, порядок їх виплати, підписи двох відповідальних осіб товариства, печатку товариства.
Відсотки за облігаціями виплачуються в переважному порядку в порівнянні з дивідендами за акціями. Відсотки розраховуються стосовно номінальної вартості облігації незалежно від їх курсової вартості. При первинному розміщенні облігацій у перший рік функціонування AT відсотки виплачуються пропорційно часу фактичного обертання облігації (якщо інше не передбачене умовами випуску). Відсотки за облігаціями є фіксованими або незначно змінюються залежно від терміну їх обігу і погашення позики.
Виплачуються відсотки за рахунок чистого прибутку AT (до виплати дивідендів за акціями), а при його нестачі — з резервного фонду. Виплата відсотків провадиться безпосередньо AT, що випустило позику, або банком-агентом, або фінансовим посередником за винятком відповідних податків. Виплата відсотків за облігаціями провадиться, як правило, безготівковим шляхом за допомогою чеків, платіжних доручень, поштових чи телеграфних переведень.
Умовами випуску позики виплата відсотків може бути передбачена у вигляді грошей, цінних паперів, товарів і майнових чи інших прав, що мають грошову оцінку. При виплаті доходу на облігації робиться позначка про виплату відсотків шляхом погашення чи відрізання купона (на облігаціях на пред'явника). Виплата відсотків не провадиться, якщо це зазначено в облігації і вартість її емісії менша за номінальну вартість.
Відсотки за облігаціями можуть виплачуватися один раз у квартал, півріччя чи рік. Якщо AT відмовляється виплатити відсотки у встановлений термін, воно може бути визнане неспроможним і ліквідоване. Майно неплатоспроможного емітента може бути використане для виплати відсотків за облігаціями.
Акціонерне товариство вправі розміщати не тільки акції й облігації, але й інші види цінних паперів. Цивільним кодексом, Законом про AT й іншими нормативними правовими актами регулюються загальні права випуску, розміщення і обертання цінних паперів. До боргових цінних паперів, крім облігації, відносяться векселі, депозитні й ощадні сертифікати банків.
Вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити векселеутримувачу визначену суму грошей у встановлений термін.
Ощадний сертифікат — це письмове свідоцтво кредитної установи про депонування на певний строк коштів вкладника, а саме фізичної особи, з безумовним зобов'язанням повернення внеску з установленим відсотком. Депозитний сертифікат також засвідчує аналогічне право вкладника, у ролі якого виступає юридична організація.
Цінним папером є чек, використовуваний як платіжний засіб. Чек — це письмове розпорядження чекодавця організації-платнику виплатити чекоутримувачу зазначену суму грошей.
До цінних паперів відноситься коносамент, що виражає право власності на конкретний товар у процесі морського перевезення. Коносамент видається після одержання товару перевізником вантажу відправником із зазначенням вантажоодержувача.
До похідних цінних паперів відносяться опціони, фьючерсы й інші, обіг яких з розвитком фінансового ринку в Україні набуває усе більшого поширення, тому що сприяє залученню у фінансовий оборот додаткових капіталів.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. —Μ.: Финансы и статистика, 1994.
2. Каратуев А. Г. Ценные бумаги, виды и разновидности: Учеб. пособие. — М.: Российская деловая литература, 1997.
3. Справочник финансиста предприятия. — М.: ИНФРА-М, 1996.
4. Финансы предприятий: Учеб. пособие / Под ред. Е. И. Бородиной. — М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1995.
5. Финансы: Учеб. пособие / Под ред. А. М. Ковалевой — М.: Финансы и статистика, 1996.