Сторінка
2

Місце валеології серед природничих наук та наук про людину

Виникнення хвороби у людини – наслідок впливу на організм шкідливих природних і соціальних факторів.

Одним із факторів, що спричинює хвороби, є недостатня пристосованість організму людини до досить складного комплексу умов життя. Цей комплекс включає в себе фізіологічні особливості організму людини (залежно від статі, віку тощо), кліматографічні та соціальні особливості (побут, суспільно-виробничі відносини і т. ін.), а також умови проживання індивіда.

Причиною хвороб людини може бути і спадковість, в основі якої лежать генетичні процеси і яка зумовлює передачу хвороби від покоління до покоління.

Хвороба може виникати і внаслідок природно закладеної певної спрямованості біологічних процесів, які здійснюються в нашому організмі від народження до старіння та смерті.

Одним із симптомів хвороби є біль. Біль можна розглядати як сигнал небезпеки для організму і як захисне пристосування, що спричинює захисні рефлекси і реакції.

Допомогти організму боротися з хворобою може лікар і сам хворий. У період видужування людини велике значення має націленість хворого на подолання хвороби. І доречно нагадати слова стародавнього сирійського лікаря А.Фараджі, звернені до хворого: «Дивись, нас троє: я, ти і хвороба. Якщо ти будеш на моєму боці, нам удвох буде легше подолати її».

«Третій стан» (передхвороба). Здоров'я і хвороба – це два протилежні стани, властиві організму людини. Однак існує ще й проміжний стан – це передхвороба, або «третій стан».

Більша частина населення планети знаходиться у «третьому стані», який можна розглядати як передумову до хвороби.

Вся сума факторів негативного впливу фізичної, хімічної, біологічної, психічної й іншої природи, що притаманні сучасним умовам життя, призводить не тільки до розвитку захворювань, але й до появи низки загальних симптомів, характерних для «третього стану» (неврастенії, втрати апетиту, дратливості, головного болю, сухості шкіри та ін.).

Люди, котрі вживають наркотики, алкоголь і палять, також знаходяться у «третьому стані», тому що всі ці речовини згубно впливають на їхнє здоров'я.

Найбільше людей перебуває у «третьому стані» через неправильне харчування і невміння дотримуватися здорового способу життя.

Дія різних несприятливих факторів виявляється насамперед у зміні загального стану, самопочуття і працездатності, а не у захворюванні. Саме такі зміни в організмі і є проявом «третього стану», або передхвороби.

Якщо хвороба триває впродовж декількох діб, тижнів, місяців і довше, «третій стан» може зберігатися роками, десятиліттями і навіть усе життя. При цьому людина володіє приблизно тільки половиною психофізичних можливостей, закладених природою.

Одне із завдань предмета, що вивчається нами, – це навчитись запобігати передхворобі, розпізнавати й усувати її.

Здоровий спосіб життя. Дуже велике значення для здоров'я людини має її спосіб життя, який вона може і повинна будувати на позитивному досвіді старшого покоління.

Здоровий спосіб життя – це діяльність, спрямована на формування, збереження та зміцнення здоров'я людей як необхідної умови для прогресивного розвитку суспільства в усіх його напрямках.

Здоровий спосіб життя передбачає знання і дотримання режиму навчання та відпочинку, правил харчування й особистої гігієни, визначення й обов'язкове виконання фізичних вправ, які забезпечують оптимальний руховий режим, а також усвідомлення шкідливості вживання наркотиків, алкоголю, тютюну. При цьому велике значення має правильний вибір індивідуальних оздоровчих систем або їхнє поєднання та практичне використання з метою зміцнення здоров'я (самомасаж, загартовування, дихальні вправи, аутогенне тренування тощо).

Дотримання здорового способу життя впливає на формування, збереження та зміцнення здоров'я, сприяє інтелектуальному і духовному розвиткові особистості, успішному навчанню.

Спосіб життя впливає й на фізичний стан здоров'я людини. Оптимальний руховий режим сприяє гармонійному розвиткові її тіла і забезпечує високий рівень функціонування систем організму. Це, у свою чергу, є умовою високої працездатності людини. На фізичне здоров'я позитивно впливає дотримання правил особистої гігієни, режиму навчання і відпочинку, правильного харчування, загартовування, а також ряд інших чинників, які зумовлюють позитивне функціонування організму.

Здоровий спосіб життя людини, позитивно впливаючи на стан її здоров'я, на її духовність, моральні орієнтири, формування певних рис характеру (напр., волі, оптимізму, цілеспрямованості) та інші якості, полегшує переборювання психоемоційних навантажень, стресових ситуацій, що свідчить, у свою чергу, про високий рівень її психічного здоров'я.

Підтриманню такого рівня сприяє, наприклад, релаксація, аутогенне тренування, метод словесно-образного емоційно-вольового управління станом людини.

Духовне здоров'я та краса – нерозривні поняття, а краса – це гармонія всебічних якостей особистості, що забезпечує її цілісність.

Здоровий спосіб життя людини допомагає їй зрозуміти, у чому полягає сенс життя. Він виховує певною мірою співчуття, доброзичливість, терпимість до оточуючих.

Здоровий спосіб життя також сприяє самореалізації особистості. Спосіб самореалізації індивіда залежить від його устремлінь, а також від шкали моральних цінностей, яка склалася в його уяві.

Отже, здоровий спосіб життя сприяє зміцненню соціального здоров'я особистості та суспільства в цілому. Він включає в себе цінності високого порядку, оскільки спрямований на гуманізацію й активізацію людської діяльності, удосконалення індивідуальних якостей особистості.