Сторінка
3
Сьогодні можна говоритити щонайменше про чотири основні напрямки використання полімерних матеріалів у сільському господарстві. І у вітчизняній і у світовій практиці перше місце належить плівкам. Завдяки застосуванню мульчируючої перфорованої плівки на полях врожайність деяких культур підвищується до 30%, а терміни дозрівання прискорюються на 10-14 днів. Використання поліетиленової плівки для гідроізоляції створюваних водоймищ забезпечує істотне зниження утрат вологи, що запасається. Укриття плівкою сінажу, силосу, грубих кормів забезпечує їхню кращу схоронність навіть у несприятливих погодних умовах. Але головна область використання плівкових полімерних матеріалів у сільському господарстві - будівництво й експлуатація плівкових теплиць. В даний час стало технічно можливим випускати полотнища плівки шириною до 16 м, а це дозволяє будувати плівкові теплиці шириною в підставі до 7,5 і довжиною до 200 м. У таких теплицях можна всі сільськогосподарські роботи проводити механізовано; більш того, ці теплиці дозволяють вирощувати продукцію круглорічно. У холодний час теплиці обігріваються знов-таки за допомогою полімерних труб, закладених у ґрунт на глибину 60-70 див.
З погляду хімічної структури полімерів, використовуваних у тепличних господарствах такого роду, можна відзначити переважне використання полиетилена, непластифицированного полівінілхлориду й у меншій мері поліамідів. Поліетиленові плівки відрізняються кращою світлопроникністю, кращими властивостями міцності, але гіршої погодостійкості і порівняно високими тепловтратами. Вони можуть справно служити лише 1-2 сезону. Поліамідні й інші плівки поки застосовуються порівняно рідко.
Інша область широкого застосування полімерних матеріалів у сільському господарстві - меліорація. Отут і різноманітні форми труб і шлангів для поливу, особливо для самого прогресивних у даний час краплинного зрошення; отут і перфоровані пластмасові труби для дренажу. Цікаво відзначити, що термін служби пластмасових труб у системах дренажу, напри мір, у республіках Прибалтики в 3-4 рази довше, ніж відповідних керамічних труб. Вдобавок використання пластмасових труб, особливо з гофрованого полівінілхлориду, дозволяє майже цілком виключити ручна праця при прокладці дренажних систем.
Два інших головних напрямки використання полімерних матеріалів у сільському господарстві - будівництво, особливо тваринницьких приміщень, і машинобудування.
Вівці в синтетичних шубах
Вівця, як відомо, тваринне нерозумне. Особливо - меринос. Знає адже, що вовна потрібна хазяїну чистої а все-таки те в пилу виваляється, те, продираючи по шмат там, колючок на себе начіплює. Мити і чистити овечу вовну після стрижки - процес складний і трудомісткий. Щоб спростити його, щоб захистити вовна від забруднень, австралійські вівчарі винайшли попону з поліетиленової тканини. Надягають її на вівцю відразу після стрижки, затягують гумовими застібками. Вівця росте, і вовна на ній росте, розпирає попону, а гумки слабшають, попона увесь час як по мірці зшита. Але от лихо: під австралійським сонцем сам поліетилен тендітним стають. І з цим справилися за допомогою амінних стабілізаторів. Залишилося ще привчити вівцю не рвати поліетиленову тканину об колючки і забори.
Нумеровані тварини
Починаючи з 1975 року уся велика рогата худоба, а також вівці і кози в державних господарствах Чехословаччини повинні носити у вухах своєрідні сережки - пластмасові таблички з вказівкою основних даних про тварин. Ця нова форма реєстрації тварин повинна замінити таврування, що раніше застосовувалося, що визнано фахівцями негігієнічним. Мільйони пластмасових табличок повинні випускати артілі місцевої промисловості.
Мікроб - годувальник
Комплексну задачу очищення стічних вод целюлозно-паперового виробництва й одночасного виробництва кормів для тваринництва вирішили фінські вчені. Спеціальну культуру мікробів вирощують на відпрацьованих сульфітних лугах у спеціальних ферментаторах при 38° С, одночасно додаючи туди аміак. Вихід кормового білка складає 50-55%; його з апетитом поїдають свині і домашній птах.
Синтетична травичка
Традиційно прийнято багато спортивних заходів проводити на площадках із трав'яним покриттям. Футбол, теніс, крокет . На жаль, динамічний розвиток спорту, пікові навантаження в чи воріт у сітки приводять до того, що трава не встигає підрости від одного змагання до іншого. І ніякі хитрування садівників не можуть з цим
справитися. Можна, звичайно, проводити аналогічні змагання на
площадках, скажемо, з асфальтовим покриттям, але як же бути з традиційними видами спорту? На допомогу прийшли синтетичні матеріали. Поліамідну плівку товщиною 1/40 мм (25 мкм) нарізацють на смужки шириною 1,27 мм, витягають їх, ізвивають, а потім переплітають так, щоб одержати легку об'ємну масу, що імітує траву. Щоб уникнути пожежі до полімеру загодя додають вогнянозахисні властивості, а щоб з-під ніг у спортсменів не посипалися електричне іскри -антистатик. Коврики із синтетичної трави наклеюють на підготовлену підставу - і от зам готовий трав'яний чи корт футбольне поле, чи інша спортивна площадка. А в міру зносу окремі ділянки ігрового полючи можна заміняти новими ковриками, виготовленими по тій же технології і того ж зеленого кольору.
Полімери в машинобудуванні
Нічого дивного в тім, що ця галузь - головний споживач чи ледве не всіх матеріалів, вироблених у нашій країні, у тому числі і полімерів. Використання полімерних матеріалів у машинобудуванні росте такими темпами, які не знають прецеденту у всій людській історії. Приміром, у 1976 1. машинобудування нашої країни спожило 800000 т пласт мас, а в 1960 р. - всього 116 000 т. При цьому цікаво відзначити, що ще десять років тому в машинобудування направлялося 37—38% усіх пластмас, що випускаються в нашій країні, а 1980 р. частка машинобудування у використанні пластмас знизилася до 28%. І справа отут не в тім, що могла б знизиться потреба, а в тім, що інші галузі народного господарства стали застосовувати полімерні матеріали в сільському господарстві, у будівництві, у легкій і харчовій промисловості ще більш інтенсивно.