Сторінка
3

Загальна хімія

У 1907 р. Д. І.Менделєєв помер. Тисячні юрби народу проводжали його в останню путь. Попереду траурної процесії несли періодичну таблицю хімічних елементів. В особі Менделєєва світ втратив блискучого різнобічного вченого, ідеї якого продовжують жити. Їх розвивають вчені нашої України і закордонних країн.

Періодична система хімічних елементів.

Ви вже знаєте, що Д. І. Менделєєв виявив взаємозв’язок усіх хімічних елементів у єдиній природній системі і сформулював періодичний закон. Одним із способів графічного зображення періодичного закону і періодичної системи елементів є створена ним таблиця для побудови таблиці Д. І. Менделєєву довелося припустити інші значення валентності та відносних атомних мас майже у 20 елементів. Так, більшість учених вважали Берилій тривалентним елементом, а його відносну атомну масу такою, що дорівнює 13,5. Однак за сукупність властивостей Д. І. Менделєєв відніс Берилій до двовалентних елементів і розмістив його в періодичній системі між Літієм з відносною атомною масою 7 і Бором із відносною атомною масою 11, зробивши висновок, що відносна атомна маса Берилію повинна дорівнювати приблизно 9. Пізніше експериментальні дослідження довели справедливість припущення Д. І. Менделєєва.

Будуючи періодичну систему, Д. І. Менделєєв залишив багато клітинок вільних. Серед 63 відомих тоді елементів ще не було таких, за величиною відносних атомних мас і сукупністю властивостей могли б зайняти ці місця. Тим самим він довів, що повинні існувати елементи, котрі в той час були ще невідомі. Він дійшов висновку, що їхні властивості мають бути проміжними між властивостями сусідніх елементів, що стоять вище й нижче у тій самій групі. Це такі елементи як Галій Ga, Германій Ge, і Скандій Sc. Д. І. Менделєєв назвав їх відповідно екаалюмінієм, екасиліцієм і екабором.

Тріумфом періодичного було відкриття у 1875 р. французьким ученим Леком де Буабодраном нового елемента, названо Галілеєм( на честь стародавньої назви Франції). Властивості Галію, визначені експериментально, повністю збігалися з властивостями екаалюмінію, передбаченими Д. І. Менделєєвим.

Протягом наступних 15 років передбачення Д. І. Менделєєва блискуче підтвердились: були відкриті прості речовини, утворені передбаченими ним елементами.

Однак наприкінці ХІХ ст. були відкриті інертні гази (He, Ne, Ar, Kr, Xe). Для них не було вільних клітинок у таблиці. Тому їх відкриття стало

важким випробуванням для періодичного закону і періодичної системи елементів. Д. І. Менделєєв розмістив їх між галогенами і лужними металами, утворивши окрему групу. Так періоди набули свого логічного завершення. Усе це зумовило загальне визнання періодичного закону і періодичної системи елементів.

Основними структурними одиницями системи є періоди і групи.

Період – це горизонтальний ряд хімічних елементів, розміщених у порядку зростання їхніх відносних атомних мас, що починається лужним металом і закінчується інертним газом.