Сторінка
3
Міжнародна економіка (international economics) – це частина теорії ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії господарюючих суб’єктів різної державної приналежності в області міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва і фінансування і формування економічної політики.
1.2. Параметри і структура міжнародної економічної системи
Світова економіка – її структура, динаміка розвитку та інші характеристики, подібно стану розвитку національних економік, знаходить відображення в різноманітних статистичних показниках.
Перед тим як перейти до них, треба відмітити, що будь-який статистичний довідник починається з показників, відбиваючих чисельність та якісні характеристики населення. Вивчення населення є предметом цілого сімейства демографічних наук, але для розуміння закономірностей розвитку світового господарства необхідно знати лише деякі з цих показників.
Відмічу, що у 1996 р. на земній кулі проживало 5 млрд 754 млн чоловік, а до 2010 р. ця цифра збільшиться до ≈6,8 млрд. Щорічний темп приросту світового населення склав в період 1980 – 2005 рр. 1,6%, і за разрахунками буде мати тенденцію зниження до 1,2% у 2010 р. З загальної кількості жителів паланети 44,7% - жителі міст, інші – представники сільського населення. Середня тривалість життя людей коливається по країнах в границях від 38,5 років в Гвінєє - Бісау до 79,5 років в Японії.
Уявлення о розподіленні населення по регіонах і країнах, а також за тривалістю життя, дають карта 1 та пояснення до карти 1.
Карта 1
Середня тривалість життя населення по країнах світу та регіонах
Тривалість життя, роки | |||
Менш ніж 55 |
70 – 74 | ||
55 – 64 |
75 і більше | ||
65 - 69 |
Немає даних |
Джерело: [3]
Узагальнюючим показником результатів господарської діяльності або стану економіки є показник обсягу валового внутрішнього продукту (ВВП) і показник динаміки його приросту. Існують різні методики підрахунку ВВП. Візьмемо дані, вираховані по так званому паритету покупецьких здібностей, виміряні в доларах США в цінах одного якогось року (тут 2003 р.). Світовий ВВП склав у 2004р. 31 трлн 479,7 млрд дол., або близько 31,5 трлн дол. Важливо такоє знати, якими темпами роске це показник. Статистика показує, що ВВП (в % до минулого року) збільшувался у 1999 р. на 2,1%, у 2000 р. – на 2,9%, у 2001 р. – на 3,2%, у 2002 р. – на 2,6%, у 2003 р. – на 3,1 і в 2004 р. – на 3,2% (див. діаграму 1).
За середніми показниками темпа росту світового ВВП, природньо, сховані різні темпи росту по країнам і регіонам, враховуючи від’ємні (які показують зменшення обсягу).
Наприклад, в Аргентині, ВВП скорочувався в 90-ті рр. В цілому на 0,3%, а в період з 1990 по 1996 рр. щорічно на 4,4%. В Чилі він збільшився відповідно на 4,1% та 7,2%. Найдинамічніший темп приросту ВВП (7,8%) показали країни АТР, в той час, коли в промислово розвинутих країнах в тому ж самому році він склав 2,8%.
Оскільки чисельність і густота населення в різних країнах значно відрізняється, важливо знати величину ВВП на душу населення.
В цілому в світі в 2004 р. ця величина склала 5 130 дол., маючи, природньо, великий розкид по країнах (500 дол. в Мозамбіку та 34 480 дол. в Люксембурзі).
Уявлення про такий розкид дає таблиця 2.
Діаграма 1
Темпи приросту світового ВВП
Джерело: [3]
Для розуміння характеру еволюції світового господарства важливим є аналіз структури ВВП як за виробництвом, так і за використанням, а також динаміка зміни цієї структури по роках. Уявлення о розподілі світового ВВП дає діаграма 2
Діаграма 2
Галузевий склад світового ВВП, 2004 р. (у %)
Джерело: [3] В епоху індустріального розвитку ознакою благополучного розвитку вважалось збільшення питома вага промисловості. Починаючи з середини ХХ ст. Ознакою динамічного розвитку стало збільшення питома вага сфери послуг, як матеріального, так і нематеріального характеру. На долю цього сектора на початку століття припадало ≈45%, сьогодні – 63%. Збільшення обох секторів супроводжувалось зменшенням долі сільськогосподарського виробництва. Не вважаючи на вражаючі цифри приросту абсолютних обсягів виробництва продовольчої та сільськогосподарської сировини, питома вага сільського господарства зменшився з 18% на початку століття до 5% в кінці його. Сьогодні за питомою вагою аграрного сектора в ВВП роблять висновок про ступінь зрілості національних економік. Максимальну питому вагу цей сектор займає в Африці (30%), а мінімальну – в Північній Америці, Європі та Австралії (6%). З таблиці 3 можна побачити розподілення країн світу за часткою аграрного сектору в ВВП.
Статистика дозволяє також прослідкувати використання ВВП в світі в цілому, розподілення його на приватне і державне споживання, інвестиції і експорт.
В 2004 році приватне споживання склало близько 18,8 трлн дол., державне – близько 4,6 трлн дол. Загальносвітовий обсяг інвестицій склав ≈7,5 трлн дол., а темпи ії збільшення у 2002 і 2003рр. Склали відповідно 4,7 і 7,6 %.
Таблиця 3
Розподілення країн світу за часткою аграрного сектору в ВВП
Частка країн, % |
Кількість країн |
ВВП, млн дол. |
Населення, млн чол. |
ВВП на душу населення, дол. |
Менше 6 |
43 |
23 361,889 |
1,027 |
23,010 |
6 – 9 |
20 |
1 786,497 |
378 |
4,730 |
10 – 19 |
37 |
1 945,440 |
839 |
2,320 |
20 – 29 |
28 |
1 745,517 |
2,697 |
650 |
30 і більше |
44 |
177,141 |
701 |
250 |
Немає даних |
38 |
223,131 |
112 |
2,000 |