Сторінка
3
• моделі, які придатні для аналізу та оцінки функціонування окремих галузей чи регіонів або спеціальних економічних завдань.
Один і той же тип моделей може бути застосований до різних економічних об'єктів. Залежно від рівня агрегування показників розвитку розрізняють макроекономічні, міжгалузеві, галузеві, міжрегіональні, регіональні моделі.
Економіко-математичні моделі широко використовуються також при складанні економічних прогнозів на макроекономічному рівні. До таких передусім належать однофакторні та багатофакторні моделі економічного росту й розподілу національного доходу, структурні, імітаційні міжгалузеві, галузеві моделі, моделі відтворення основних фондів і руху інвестиційних потоків, рівня життя та структури споживання, сітьові моделі, моделі розподілу заробітної плати та доходів та ін.
У системі макроекономічних моделей економічне прогнозування пов'язане з дослідженням факторного, лагового та структурного аспектів збалансованості національної економіки та їх синтезу на основі принципу оптимальності.
Факторний аспект збалансованості національної економіки ґрунтується на взаємозв'язку між обсягом випуску продукції та витратами на виробництво. Він зводиться до визначення такої пропорції між факторами виробництва, яка дозволяє забезпечити заданий обсяг випуску продукції. Кількісні пропорції між обсягами виробництва та факторами його росту можуть визначатися на основі показників витрат живої й уречевленої праці.
Лаговий аспект. Лаг, часовий лаг, лаг запізнення — відрізок часу t, за який зміна аргументу призводить до зміни сумарного показника. Наявність запізнення означає, що вплив змінної χ на змінну у не проявляється негайно, а розтягується на певний проміжок часу. В економічних моделях урахуванню підлягають лаги, наприклад, між капітальними витратами та введенням об'єкта в дію, між науковим відкриттям і його впровадженням та ін.
Лаговий аспект збалансованості ґрунтується на розподілі часу витрат виробництва та досягнутого при їх взаємодії ефекту. Головні лагові характеристики пов'язані з відтворенням основних фондів. Метод досягнення лагової збалансованості ґрунтується на рівняннях із зосередженням запізнень між витратами та викликаним ними ефектом, що пов'язані з урахуванням залежності лагових характеристик від темпів росту показників, які визначають процес відновлення основних фондів. Цей метод дає змогу розробити цілу сім'ю моделей, які відрізняються способами запізнення динаміки показників, що визначають процес відтворення основних фондів, кількості джерел надходження та вибуття капітальних вкладень і основних фондів, їх видової структури.
Структурний аспект збалансованості національної економіки ґрунтується як на пропорціях між І і II підрозділами суспільного виробництва, так і на взаємозв'язках міжгалузевих потоків продукції.
Структурні міжгалузеві моделі широко використовуються для складання прогнозу галузевої структури виробництва, основних виробничих фондів, капітальних вкладень і трудових ресурсів. Виробництво валового суспільного продукту може бути забезпечене при різній інтенсивності потоків взаємозамінних предметів праці, а відповідно при різному співвідношенні проміжної та кінцевої продукції.
Моделі складаються з великого числа рівнянь, кожне з яких описує той чи інший бік розвитку економіки. Вони базуються на припущеннях про можливі зміни грошової, бюджетної та податкової політики, про рівень цін на енергоносії, зокрема нафту, які вводяться в модель як зовнішні змінні. При цьому не слід забувати, що цінність таких прогнозів цілковито залежить від правильності передбачень і динаміки зовнішніх змінних. Вибір моделей прогнозування макроекономічних показників залежить від критеріїв оптимізації й отримання найкращих бажаних результатів. Моделі можуть бути представлені у вигляді не тільки математичних формул, а й діаграм, графіків, макетів.
За останні роки в Україні прогнозування здійснюється на короткостроковий період — рік з розбивкою по кварталах. Відсутність державної концепції прогнозування й планування та їх чіткого розмежування призводить до поєднання цих різних економічних категорій в одне ціле — річне прогнозування. Це ускладнює не тільки наукове обґрунтування процесів прогнозування й планування, а й їх практичну реалізацію.
Виходячи з цього, системи макроекономічних моделей динаміки та структури національної економіки, які застосовуються в прогнозуванні, відображають різні аспекти економічного зростання.
Список використаної літератури:
1. Науменко В. /., Панасюк Б. Я. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки.— К.: Глобус, 1995.— 200 с.
2. Новицкий В. £. Внешнеэкономическая деятельность и международный маркетинг.— К.: Либра, 1994.— 190 с.
3. Основні показники, що використовуються при розробці прогнозу економічного і соціального розвитку України (суть, взаємозв'язки, методи розрахунку).— К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1996.— 91 с.
4. Основы экономического и социального прогнозирования / Под ред. В. Н. Мосина, Д. Н. Крука.— Μ.: Высш. шк., 1985.— 200 с.
5. Панасюк Б. Державне регулювання економіки // Економіка України.— 1994.— № 1.— С. 19-30.
6. Панасюк Б. Концептуальні основи економічного прогнозування і планування // Економіка України.— 1996.— № 5.— С. 7 —17.