Сторінка
1
1.Властивості амоніаку.
Амоніак – безбарвний газ з різким запахом. При температурі, нижчій за – 33,4ОС, він переходить у рідкий стан.
Маса 1 л амоніаку за нормальних умов дорівнює 0,77 г.
При охолодженні до 33,4ОС амоніак під звичайним тиском перетворюється у прозору рідину, що твердне при – 77,8ОС.
Структурна формула амоніаку.
2.У лабораторії амоніак добувають, нагріваючи амоній хлорид гашеним вапном.
2NH4Cl+Ca(OH)2=CaCl2+H2O+2NH3
Амоніак, що утворився висушують СаО.
Амоніак добре розчинний у воді: 1:700.
Розчинність амоніаку у воді зумовлена утворенням водневим зв’язків між їхніми молекулами:
Для амоніаку характерні реакції приєднання і окислення.
1.Взаємодіє з водою і утворює гідрати NH3.H2O, 2NH3.Н2:
NH3+H2O=NH4OH.
Лужна реакція розчину амоніаку наявністю . Водний розчин NH3 – амоній гідроксид (слабка основа). Фенолфталеїн – малинове забарвлення, розчин NH3 10% нашатирний спирт.
2. Взаємодія з кислотами.
Утворюються солі амонію:
NH3+HCl=NH4Cl; 2NH3+H2SO4=(NH4)2SO4
3.Відновні властивості (при нагріванні).
а) згорає у кисні:
4NH3+3О2=2N2+6Н2О;
б)каталітичне окислення:
4NH3+5О2=4NО+6Н2О;
в)реагує з окислювачами:
4H3N +3Br2=6НBr+3N2; 2NH3+3CuO=3Cu+N2+3H2O.
3.Солі амонію.
Солі амонію складаються з катіона амонію та аніана кислоти.
Солі амонію добувають при взаємодії амоніаку або амоній гідроксид з кислотами:
NH3+NHО3=NH4NО3;
2NH3+H2SO4=(NH4)2SO4;
NH4OH+HNO3=NH4NO3+H2O.
У катіоні NHє чотири ковалентні зв’язки:
донор акцептор
Солі амонію виявляють загальні властивості солей:
1) взаємодіють з лугами:
NH4Cl+NaOH=NaCl+NH4OH (NH3 +H2O)
2) взаємодіють з кислотами:
2NH4Cl+H3SO4=(NH4)2SO4+2HCl
3) взаємодіють із солями:
(NH4)2SO4+BaCl2=2NH4Cl+BaSO4
Всі амонійні солі добре розчиняються у воді. У водних розчинах солі добре гідролізують.
NH+H2O=NH4OН+H+
Якісна реакція на NH
1) взаємодія з лугами:
NH+ОН-=NH3 +H2O
Реакцію проводять: у пробірку з сіллю або розчином, що аналізують, вводить розчин лугу і суміш обережно нагрівають. При наявності NH виділяється амоніак.
Добування амоніаку в промисловості.
У промисловості амоніак синтезують з простих речовин Н2 і N2. Реакція азоту з воднем екзотермічна, вона відбувається із виділенням теплоти. Тому для зміщення рівноваги в оборотній системі слід зменшувати температуру. Таке зменшення допускається до 450оС, при нижчій температурі швидкість реакції дуже мала. Рівновага в системі зміщується в бік утворення амоніаку при підвищенні тиску, тому процес проводять при тиску 30Мпа.
Для збільшення швидкості реакції у виробництві амоніаку використовують каталізатори – залізо з добавками алюміній і калій оксидів.
Суміш азоту і водню за допомогою компресора стискується до необхідного тиску. Потім вона очищується, проходячи у контактний апарат, де знаходиться каталізатор. З контактного апарату виходить газова суміш, газів N2 і Н2, що не прореагували. Амоніак легко виділяється з суміші: він зріджується значно легше ніж азот і водень, що не прореагували. Рідкий амоніак добувають у холодильнику і збирають у збірнику.
1 – компресор; 2 – фільтр; 3 – контактний апарат; 4 – холодильник; 5 – збірник.
Застосування.
Значну частину NH3 переробляють на НNO3 і її солі. Амоніак застосують у виробництві соди. Рідкий амоніак, його водний розчин, солі амонію (NH4 NO3, (NH4)2 НРО4, NH4PO4 (NH4)2SO4) використовують як азотні добрива. Рідкий амоніак застосовують як розчинник: у ньому може бути розчинено багато речовин, у тому числі деякі Ме (Na, K). Водневу сполуку азоту N2H4 (гідразин) використовують у хімічних джерелах електричного струму (відновник).
Водний розчин амоніаку (10%) – нашатирний спирт – застосовують у медицині.