Сторінка
4
Найбільш високий рівень стандартизації при рішенні задач у планових інформаційних системах, що дозволяє з найменшими труднощами адаптувати тут стандартне програмне забезпечення. У диспозитивних інформаційних системах можливість пристосувати стандартний пакет програм нижче. Це викликано поруч причин, наприклад:
* виробничий процес на підприємствах складається історично і важко піддається істотним змінам в ім'я стандартизації;
* структура оброблюваних даних істотно розрізняється в різних користувачів.
У виконавчих інформаційних системах на оперативному рівні застосовують, як правило, індивідуальне програмне забезпечення.
Принципи побудови логістичних інформаційних систем.
Відповідно до принципів системного підходу будь-яка система спочатку повинна досліджуватися у взаємовідносини з зовнішнім середовищем, а вже потім усередині своєї структури. Цей принцип, принцип послідовного просування по етапах створення системи, повинний дотримуватися і при проектуванні логістичних інформаційних систем.
З позицій системного підходу в процесах логістики виділяють три рівні. (мал.1)
Рис. 1. Рівні в процесах логістики з позицій системного підходу.
Перший рівень – робоче місце, на якому здійснюється логістична операція з матеріальним потоком, тобто пересувається, розвантажується, упаковується і т.п. вантажна одиниця, чи деталь будь-який інший елемент матеріального потоку.
Другий рівень – ділянка, цех, склад, де відбуваються процеси транспортування вантажів, розміщаються робочі місця.
Третій рівень – система транспортування і переміщення в цілому, що охоплює ланцюг подій, за початок якої можна прийняти момент відвантаження сировини постачальником. Закінчується цей ланцюг при надходженні готових виробів у кінцеве споживання.
У планових інформаційних системах зважуються задачі, що зв'язують логістичну систему із сукупним матеріальним потоком. При цьому здійснюється наскрізне планування в ланцюзі «збут – виробництво – постачання», що дозволяє створити ефективну систему організації виробництва, побудовану на вимогах ринку, з видачею необхідних вимог у систему матеріально-технічного забезпечення підприємства. Цим планові системи як би «уплутують» логістичну систему в зовнішнє середовище, у сукупний матеріальний потік.
Диспозитивні і виконавчі системи деталізують намічені плани і забезпечують їхнє виконання на окремих виробничих ділянках, у складах, а також на конкретних робочих місцях.
Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, що відносяться до різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють вертикальну і горизонтальну інтеграцію.
Вертикальною інтеграцією вважається зв'язок між плановою, диспозитивною і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.
Горизонтальною інтеграцією вважається зв'язок між окремими комплексами задач у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних інформаційних потоків.
У цілому переваги інтегрованих інформаційних систем полягає в наступному:
· зростає швидкість обміну інформацією;
· зменшується кількість помилок в обліку;
· зменшується обсяг непродуктивної, «паперової» роботи;
· сполучаються розрізнені інформаційні блоки.
При побудові логістичних інформаційних систем на базі ЕОМ необхідно дотримувати визначені принципи.
1. Принцип використання апаратних і програмних модулів. Під апаратним модулем розуміється уніфікований функціональний вузол радіоелектронної апаратури, виконаний у виді самостійного виробу. Модулем програмного забезпечення можна вважати уніфікований, деякою мірою самостійний, програмний елемент, що виконує визначену функцію в загальному програмному забезпеченні. Дотримання принципу використання програмних і апаратних модулів дозволить:
- забезпечити сумісність обчислювальної техніки і програмного забезпечення на різних рівнях керування;
- підвищити ефективність функціонування логістичних інформаційних систем;
- знизити їхню вартість;
- прискорити їхню побудову.
2. Принцип можливості поетапного створення системи. Логістичні інформаційні системи, побудовані на базі ЕОМ, як і інші автоматизовані системи керування, є системами, що постійно розвиваються. Це означає, що при їхньому проектуванні необхідно передбачити можливість постійного збільшення число об'єктів автоматизації, можливість розширення складу реалізованих інформаційною системою функцій і кількості розв'язуваних задач. При цьому варто мати визначення етапів створення системи, тобто вибір першочергових задач, дуже впливає на наступний розвиток логістичної інформаційної системи і на ефективність ее функціонування.
3. Принцип чіткого встановлення місць стику. «У місцях стику матеріальний і інформаційний потік переходить через границі правомочності і відповідальності окремих підрозділів підприємства чи через границі самостійних організацій. Забезпечення плавного переборення місць стику є однієї з важливих задач логістики».
4. Принцип гнучкості системи з погляду специфічних вимог конкретного застосування. Принцип прийнятності системи для користувача діалогу «людина – машина».
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Гаджинский А.М. Логістика : Підручник для вищих і середніх спеціальних навчальних закладів. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1998. – 228 с.
2. Логістика: Навчальний посібник/ За редакцією Б.А. Анікіна. – М: ИНФРА-М, 1997. – 327 с.
3. Основи логістики : Навчальний посібник / Під ред. Л.Б. Миротина і В.И.Сергєєва. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 200 с.
4. Ринок і логістика / За редакцією М.П. Гордона. – М: «Економіка», 1993р. – 143 с. – (Асоціація логістики. Інститут дослідження товароруу і кон'юнктури оптового ринку)
5. Семененко А.И. Підприємницька логістика. – Спб.: «Політехніка», 1997.- 349 с.
6. Смехов А.А. Введення в логістику. – М: «Транспорт», 1993.-112 с.