Сторінка
3
Щоправда сьогодні українська влада обирає стратегію інтеграції культурних взаємин. Поважне місце української культури у світі тепер вважають не менш важливим, ніж політичну та економічну присутність. Днями у Парламенті розглянуть кілька так би мовити “культурних” законопроектів, зокрема і закон про меценатство.Харківський театр “Березіль” та львівський - Леся Курбаса, десятки кіношників, що перемогли за кордоном, Коцюбинський, Тутанхамон та інші сучасні митці. Вони – унікальні, а головне з України. Про них знає світ, тільки не українці.
Визнання за кордоном сучасних українських здобутків у мистецтві трапляються не надто часто. А якщо бувають, то тільки завдяки індивідуальним ініціативам. Українська мистецька присутність у світі – це переважно короткотривалі акції. Про книговидавничу справу та кіномистецтво годі згадувати.
“Колись Україна пишалася в добрі та розкоші”, писав Шевченко. Унікальне “Повчання Володимира Мономаха дітям”, перший у світі юридичний документ “Руська Правда”. Все це було. “Закуток” – місце, де творив Винниченко, ми вже втратили. Щоб цього не сталося із Сарселем під Парижем, що є українським духовним центром, треба вивчати українське мистецтво, в тому числі діаспорне.
До невирішених проблем у сфері культури Парламент нарешті повертається. Адже не існує відомостей про сучасних українських перекладачів, філософів та модифіковані книги. У планах Уряду - створити український телеканал «Культура», який не «крутитиме» російське "мило" чи бойовики, і сприйматиметься у Європі.