Сторінка
6
За даними перепису населення, в 1939 р. істотно збільшилась чисельність інтелігенції. Порівняно з 1926 р. чисельність сільської інтелігенції збільшилась у 5,5, а міської — у 6,4 раза. Чисельність індустріальних та аграрно-технічних кадрів збільшилась у 8,2 раза. За темпами зростання до цієї групи наближалася наукова і науково-викладацька інтелігенція, чисельність якої збільшилась у 6,2 раза, лікарів — у 2,2, вчителів — у 3,5, працівників мистецтв — у 4,4, юридичних працівників — у 1,3 раза.
Порівняно із серединою 20-х років національний склад інтелігенції істотно змінився. Майже в усіх видах розумової праці (за винятком нечисленних "елітних" сфер діяльності — мистецтва і юриспруденції) більшість становили українці. У цілому частка українців серед інтелігенції наблизилася до їх частки у складі всього населення.
Список використаної літератури:
1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. — К., 1998.
2. Виноградова 3. Т. Українське радянське мистецтво 1918—1920 pp. — К., 1980-1984.
3. Говдя П. Українське мистецтво другої половини XIX — початку XX ст. — К., 1964.
4. Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923. Т. 1 // Прапор. — 1990. — № 11-12; Березіль. — 1991. — № 1, 3.
5. Дорошенко Д. Нарис історії України: В 2 т. — К., 1992.
6. Затенапький Я. П. Українське мистецтво першої половини XIX — початку XX ст. — К., 1964.
7. Історія культури України / В. А. Бокань та ін. — К., 1993. — Ч. І; 1994. — Ч. II.
8. Історія України. — Львів, 1996.
9. Історія України. Нове бачення: В 2 т. — К., 1996.
10. Історія української літератури: У 2 т. — К., 1988.
11. Історія українського мистецтва. — К., 1966—1970.
12. Історія українського мистецтва: В 6 т. — К., 1964—1968.
13. Крип'якевич І. Історя України. — Львів, 1992.
14. Крип'якевич І. Історія української культури / Видання І. Тиктора. — Львів, 1937.