Сторінка
1

Оцінка інвестиційної привабливості підприємства

Одним з найважливіших напрямів аналізу під час оцінювання кредитоспроможності підприємства, що подає заявку на кредит для реалізації інвестиційного проекту, є вивчення інвестиційної привабливості підприємства-позичальника. На рис. 3.6 показано найважливіші фактори, що впливають на інвестиційну привабливість підприємства. Інвесторам і кредиторам необхідно оцінюва­ти їх для прийняття рішення стосовно виділення коштів на реалізацію інвестиційного проекту.

Перераховані фактори відносно підприємства можна умовно розділити на дві групи — зовнішні (мають визначальний вплив на роботу підприємства ззовні) і внутрішні (існують усередині підприємства). Відповідно ці дві групи факторів формують певні системи зовнішніх і внутрішніх ризиків, що з’являються за інвестиційного кредитування підприємницької діяльності[1]. Хоч на даному рисунку всі фактори мають номер, це не означає, що який-небудь з них є більш або менш пріоритетним настільки, що під час оцінювання інвестиційної привабливості підприємства на нього можна не зважати. Під час вирішення даного завдання обов’язково потрібно застосовувати комплексний підхід, що передбачає аналіз усіх факторів з урахуванням їхніх взаємозв’язків і взаємовпливу.

Рис. 3.6. Головні фактори, що впливають на інвестиційну привабливість підприємства

У сучасній літературі з управління інвестиціями, банківської справи й фінансового менеджменту хоч і не подано цілісного уявлення про систему факторів, що визначають інвестиційну при­вабливість підприємства, але разом з тим для кожного з зазначених вище факторів банківські фахівці можуть знайти немало важливих аспектів і показників, які обов’язково варто або корисно враховувати для зниження відповідних ризиків. Тому розкриємо лише деякі аспекти, що мають або особливе значення для вирішення саме даного завдання, або недостатньо чітко описані в науковій літературі.

Галузь. Те, до якої конкретно галузі належить нове підприємство або таке, що оновлюється, має принципове значення для будь-якої країни, оскільки добре відомо, що конкурентоспромож­ність продукції підприємства на ринку дуже залежить від репутації на світовому ринку відповідної галузі даної країни. Це пояс­нюється в основному тим, що конкурентні переваги на ринку підприємств, які успішно працюють у певній галузі, як правило, асоціюються з усіма підприємствами країни, що входять у дану галузь. Це відбувається навіть у тому разі, якщо підприємство — новачок у даному сегменті ринку. Наприклад, коли ми дізнаємося, що на який-небудь сегмент ринку електронної техніки виходить японська компанія, яка раніше на ньому не працювала, то схильні ставиться до такого факту серйозно й навіть з довірою. Щось схоже відбувається і з підприємствами країни, що входять у галузь, але чия продукція не має високої репутації. Наприклад, теоретично можлива поява українського підприємства, яке виробляє сучасні копіювальні апарати, але навряд чи ринок позитивно відреагує на його виникнення. Навіть якщо станеться чудо і продукція матиме високу якість, має пройти немало років, поки на ринку цей факт буде визнано. Але виникає розумне питання, а чи доживе до цього часу українське підприємство, що запозичило чималі гроші на реалізацію складного інвестиційного проекту?

Місцезнаходження. В українських умовах даний чинник може вирішально вплинути на інвестиційну привабливість підприємства.

Економіка України, переходячи з планово-розподільної си- стеми функціонування в ринкову, досі зберігає чимало елементів минулої системи. Не секрет, що багато підприємств було створено в конкретних регіонах зовсім не тому, що саме там існувала можливість забезпечити найвищу якість і найменшу собівартість продукції, а з кон’юнктурних політичних міркувань, наприклад, щоб в області було таке важливе для країни підприємство і цей регіон був не гіршим за інші за показниками свого промислового розвитку. Сьогодні практично в кожному регіоні країни можна знайти підприємства, і нерідко вони є такими, що визначають існування цілого міста, і які довести до конкурентоспроможного стану саме в даному місці неможливо. Як правило, окупити інвестиції, що вкладаються в подібні підприємства, за розумні терміни нереально. Тут ми стикаємося з явищем інвестиційного глухого кута — мертвої зони для інвестиційних проектів, що реалізо­вуються на комерційній основі.

Необхідно об’єктивно визнати, що в багатьох регіонах України є певні чинники, що заважають створювати низку конкурентоспроможних виробництв. Наприклад, висока вартість і віддаленість джерел енергоносіїв викликає необхідність нести додат­кові витрати, що збільшують собівартість продукції. Підприємства, що знаходяться в країнах з позитивним енергетичним балансом, їх не несуть. Але чим вища наукоємність виробництв і чим більше вони потребують затрат людської праці, високої кваліфікації, тим менше впливають на них природні умови країни й деякі регіональні місцеві особливості. Тому, роблячи ставку на створення високотехнологічних виробництв і підвищення якості праці, українські виробники в перспективі будуть спроможні започаткувати різні висококонкурентні підприємства, зайнявши належне місце в престижних сегментах світового ринку промислової продукції.