Сторінка
3

Використання термінології в екологічних матеріалах

Читач, який не має спеціальної освіти, не зрозуміє, що таке токсикант, онтогенез, геном, клініка тощо. Їх треба було обов"язково пояснити. А ще краще попросити співрозмовника знайти відповідні синоніми, які добре знайомі читачам. Наприклад, термін "клініка" саме в цьому контексті можна було замінити на "ознаки" або на інший, хоча й теж медичний, але більш відомий, термін – "діагноз". Ще одна поширена проблема – нерозтлумачені абревіатури, які остаточно перетворюють текст на суцільну таємницю.

Як впливає сукупність хімічних речовин на людину та довкілля? Це не зовсім зрозуміло з контексту. Але лікар принаймні звернула на це увагу. Журналісти найчастіше взагалі не аналізують комплексні процеси, їх взаємодію, просто не знаходячи час або вдалі приклади для порівняння. Проте поясненню термінології та пов"язаних із нею явищ треба постійно приділяти увагу, якщо ми намагаємося ставитися з повагою до читача. Наприклад, вищезгадане явище можна пояснити таким чином.

Уявімо, домогосподарка готує певну страву. До неї вона може додати щось із такого переліку: сіль, цукор, лимонна кислота, оцет, олія, гірчиця, перець тощо. Якщо вона візьме не більше ложки якоїсь із цих речовин, це буде достатня і допустима норма концентрації. Якщо ж покладе до страви все, що має, хоча б і у визначеній нами допустимій кількості – по ложці, наслідки можуть бути зовсім інші. Завдяки такому поєднанню і страва не смакуватиме, і здоров"ю зашкодить. Так і хімічні речовини, які потрапляють у довкілля в гранично допустимих концентраціях, окремо є небезпечними, але їх сукупність іноді має небажані наслідки.

Інша ситуація. Журналіст прочитав у звіті, що вміст забруднюючої речовини у воді на узбережжі пляжу, котрий знаходиться за течією нижче хімічного підприємства, становить п"ять гранично допустимих концентрацій (ГДК). Як на цьому факті побудувати подальшу роботу?

Безумовно, будь-яке перевищення ГДК у стандартах стану навколишнього середовища дає привід вимагати відповідних заходів. Проте незрозуміло, наскільки прислухатимуться до такої інформації органи влади або керівництво підприємства. З позиції інформації наведена "цифра в собі" надто змістовно бідною.

Одне з важливих питань, яке необхідно з"ясувати насамперед: наскільки дана концентрація небезпечна для здоров"я населення. Саме значення, виражене в ГДК, про це нічого не говорить. Токсичні речовини мають різний механізм дії. ГДК визначається, ураховуючи різні лімітуючі чинники. Немає і не може бути єдиної шкали для всіх речовин, котра співвідносила б концентрацію, виражену в ГДК, і небезпеку для здоров"я. Наприклад: "5 ГДК – небезпечно, 20 ГДК – надзвичайно небезпечно, 100 ГДК – смертельно". Для того, щоб визначити, наскільки небезпечний для здоров"я вміст конкретної речовини, потрібне звернення до довідників із токсикології, іноді – до експертів. Дуже важливо "прив"язати" забруднення до конкретного підприємства. Перший крок до цього – порівняти концентрацію у воді вище й нижче підприємства. Крім того, корисно зібрати інформацію про виробничий цикл підприємства.

Використовуючи ці відомості, можна:

 визначити, чи певна речовина дійсно потрапляє в довкілля з конкретного підприємства,

 зрозуміти, результатом впливу якого технологічного процесу є та чи інша виявлена хімічна сполука.

Розглянемо також альтернативні міркування, адже за забруднення можуть відповідати інші джерела. Залежно від конкретної ситуації знадобиться й комплексний аналіз впливу підприємства на довкілля. Такий підхід потребує додаткової праці, але саме він зробить позицію журналіста переконливішою, надасть їй гнучкість і свободу дій, базовану на розумінні ситуації. Наведений вище приклад вказує ще на одну проблему роботи з науковою інформацією, якій варто приділити більше уваги.

Проаналізуйте запропоновані публікації в газеті "Дзеркало тижня". За наведеним прикладом розгляньте будь-яке з інших видань та підготуйте доповідь.

Парапсихолог Ю. Батулін: Потрібен закон, який забороняє пропаганду біоінформаційного насильства (6-12 січня 2001 р.).

Журналістка, яка брала інтерв"ю, недостатньо опрацювала матеріал. Вирази на кшталт "необхідність формування наукової парадигми" є типовими для наукових видань, а не газети. Вони не зрозумілі пересічному читачеві, бо у своєму повсякденному житті він не часто користується такими словосполученням. Проблеми, що порушено в цій публікації (небезпечні поховання радіоактивних відходів, руйнування озонового шару Землі внаслідок численних запусків космічних ракет), обов"язково привернули б до себе увагу, але поєднання надто наукового викладу із суцільним текстом без підзаголовків відштовхує читацьку аудиторію.

Енергія з міського звалища (20-26 січня 2001 р.). Проблема утилізації побутових відходів нині вельми актуальна. Нею зацікавилась би не одна людина. Але в публікації вживаються словосполучення "анаеробна переробка", "анаеробне зброджування осаду в метантенках каналізаційних очисних споруд". Ці терміни не пояснено. Вони роблять цікаву публікацію незрозумілою в деяких місцях. Читачі здогадаються, що це якийсь вид переробки, але не зрозуміють самого процесу. Можливо, він і не такий уже й безпечний для довкілля. Але про це не йдеться.

Ліс поле береже (20-26 січня 2001 р.). Хоча матеріал написаний лісником, а не журналістом, почитати його все ж цікаво. Подано різні аспекти проблеми: необґрунтоване збільшення посівних площ; скорочення площ лісів, а через це – збільшення забруднення атмосферного повітря підприємствами і автотранспортом. Також наведено шляхи подолання такої ситуації. Але публікація має певні недоліки. Усім відомо, що український примірник газети "Дзеркало тижня" практично відповідає російському, тобто матеріали перекладає комп"ютер. Через це в матеріалах іноді зустрічаються слова, які не дуже відповідають змісту. Звичайно, якби літредактори уважно вичитували матеріали, то висловів "великорозмірні оброблювані поля" не було б. Його легко б замінили на "оброблюються поля великих розмірів".

Хімічна небезпека та "страусина" політика (27 січня – 2 лютого 2001 р.). Велике нагромадження термінів: алопеція дітей, або так звана чернівецька хвороба; токсикодермія; перинатальна смерть новонароджених тощо. І якщо з чернівецькою хворобою та токсикодермією хоч щось зрозуміло, то термін "перинатальна смерть" і не зрозумілий, і не пояснений у тексті. Невдало вжито й окреме слово: "Діоксиновий скандал збурив населення всієї Східної Європи". Можливо доречніше було б використати слово "сколихнув", "привернув увагу".