Сторінка
2

Національна економіка

3. Циклічність як форма розвитку економіки

Економіка будь-якої держави розвивається нерівномірно, проте за певною закономірністю. Стрімке піднесення економіки змінюється спадом, після якого знову розпочинається пожвавлення. Така послідовність називається економічним циклом.

Економічний цикл – це сукупність регулярно повторюваних періодів збільшення і зменшення обсягів виробництва у національній економіці. Економічний розвиток має хвилеподібний вигляд.

Кожен економічний цикл складається з фази спаду, депресії, пожвавлення, зростання (рис. 6.3.1).

Спад. Характеристиками цієї фази є зменшення обсягів виробництва, збільшення безробіття. Зменшується завантаження промислових потужностей. За умови затяжного спаду ціни починають переважно зменшуватися. Зменшення цін пов’язано зі зменшенням збуту.

Депресія. Це нижня частина економічного циклу. Тут економіка досягає критичних точок в обсягах виробництва, зайнятості, заробітної плати.

Пожвавлення. У цей період економіка починає “відроджуватися”. Зростає обсяг виробництва, у кінці стадії пожвавлення він досягає передкризового рівня.

Рис. 1. Економічний цикл (Е – обсяг виробництва, С – час)

Зростання. Період пожвавлення закінчується досягненням передкризового рівня обсягів національного виробництва. Подальше його підвищення означає входження економіки у нову фазу економічного циклу – зростання.

Нині основні причини, що призводять до коливання економічних циклів, поділяють на зовнішні та внутрішні.

Серед зовнішніх причин коливання економічних циклів: а) зміна чисельності населення; б) політичні, військові та інші надзвичайні події; в) винаходи революційного характеру. До таких можна віднести автомобільний, залізничний і повітряний транспорт, комп’ютер, синтетичні матеріали.

Серед основних внутрішніх причин коливання економічних циклів називають: а) нестабільність інвестиційних витрат; б) нестабільність споживчих витрат; в) діяльність держави в галузі економічного регулювання. Економічна політика держави впливає на загальний стан національної економіки. Ті чи інші дії в області макроекономічного регулювання, пов’язані, наприклад, зі змінами у податковій політиці, валютному регулюванні, кредитно-грошовій політиці, можуть сприяти не тільки розвитку виробництва, а й і його занепаду.

Для успішної боротьби з кризовими явищами необхідно, насамперед, виявити їх причини. Слід зауважити, що багато вчених у різні періоди намагалися їх з’ясувати і виробити рекомендації для запобіганням кризам. Серед них видатний український економіст М. І. Туган-Барановський головною причиною криз вважав нерівномірність розвитку різних галузей економіки, Дж. Кейнс головну причину криз вбачав у тому, що люди надмірно заощаджують свої доходи. У результаті споживання товарів та послуг є значно меншим від їх виробництва, різко зростає кількість нереалізованої продукції. Така ситуація є початком кризи.

Економічні кризи дуже негативно впливають на економіку країни, на суспільно-політичну ситуацію. Тому держава повинна всіма доступними методами якщо не відвернути їх, то значно зменшити дестабілізуючий вплив. Регулювання економіки спрямовують таким, щоб стимулювати економіку в періоди спадів і стримувати в періоди піднесення.

Література:

1. Борисов Е. Ф. Основы экономики: Учебник для студентов средних специальных учебных заведений.– М.: Юристь, 1998.– 336 с.

2. Загальна економіка: Підручник / За ред. І. Ф. Радіонової .– 2-ге вид., доп. і перероб.– К.: А.П.Н., 2000.

3. Задоя А. А., Петруся Ю. Е. Основы экономики: Учеб. пособие. – К.: Вища шк. – Знання, 1998.

4. Економіка: Підруч. для 10 кл. загально освіт. навч. закл./ Г. О. Ковальчук, В. Г. Мельничук, В. О. Огнев’юк. – К.: Навч.книга, 2003.– 352 с.: іл.

5. Економіка: Навч. посібник для 10 – 11 класів / За ред. З. Г Ватаманюка, С. М. Панчишина.– К.: Либідь,1999.

6. Экономическая теория в вопросах и ответах: Учебное пособие. – Ростов н/Д: Изд-во “Феникс”, 1998. – 512 с.

7. Экономическая теория: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений/ Под ред. В. Д. Камаева. – 5-е изд., перераб. и доп.– Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 630 с.: ил.

8. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю. Аналітична економія принципи, проблеми і політика. Частина 2. Мікроекономіка. 13-е видання. Пер. з анг. – Л.,: Просвіта, 1999.– 650 с.

9. Козырев В. М. Основы современной экономики: Учебник. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 368 стор: ил.

10. Меньшиков С. М. Новая экономика. Основы экономических знаний. Учебное пособие.– М.: Междунар. отношения, 1999. 400 с.

11. Моя економіка: Підруч. для уч. 8 – 9 загальноосвіт. навч. заклад. з поглибл. вивч. економіки та для уч. 10 кл. загальноосвіт. і гуманіст. профілів/ Л. М. Кириленко, Л. П. Крупська, І. М. Пархоменко, І. Є. Тимченко. – К.: А.П.Н., 2002. – 320 с.

12. Основи економічних знань: Навч. посіб./ А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. І. Палкін. – 2-ге вид., перероб. і допов.– К.: Вища шк., 2002 – 543 с.: іл.

13. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / А. А. Григорук, М. С. Палюх, Л. М. Литвин, Т. Д. Літвінова; За ред. А. А Григорука, М. С. Палюха. – 2-ге видання, перероблене і доповнене. – Тернопіль. 2002.– 304 с.

14. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; За ред. А. А. Чухна. – К.: Вища шк., 2001.– 606 с.: іл.

15. Самуельсон П. Економіка: Підручник. – Львів: Світ.–1993.– 496 с.

16. Селезнев В. В. Основы рыночной экономики Украины: власть. Право. Предпринимательство. Финансы. Налоги. Маркетинг. Менеджмент. Торговля. Реклама. Преступность: Учеб. пособие. – К.: А.С.К., 1999. – 544 с. (Экономика. Финансы. Право.)

17. Современная экономика: 100 экзаменационных ответов (экспресс-справочник для студентов вузов). Ростов н\Д: Издательский центр “МарТ”, 2000.

18. Чухно А. А., Єщенко П. С., Климко Н. Г. та ін. Основи економічної теорії: Підручник. За ред. А.А. Чухна – К.: Вища шк., 2001, С. – 145-150.