Сторінка
2

Бібліотекознавство як наука

В наш час бібліотека і бібліотечна сфера діяльності досягли нового, вищого рівня своєї організації, ознаками якого стали розвинута структура, системна організація діяльності у межах бібліотечних мереж, система соціальних комунікацій, система підготовки і підвищення кваліфікації кадрів, оформлення професійного друку і наукових установ, визначені суспільні функції, державна і професійна система управління. Поняття об’єкта бібліотекознавства, таким чином, стало більш широким і трансформується відносно нового рівня організації бібліотечної діяльності, яка стала соціальним інститутом. Об’єкт бібліотекознавства визначається нами як бібліотечний соціальний інститут, тобто інституалізовані і соціально-упорядковані у різних спеціалізованих заходах відносини і поведінка бібліотечного закладу в ході виконання певних соціальних функцій, пов’язаних з розповсюдженням документів, інформації і знань. Нове трактування об’єкта бібліотекознавства дозволяє заперечувати синонімічність понять об’єкта та предмета. Предмет бібліотекознавства можна визначити як вивчення процесів, закономірностей виникнення, становлення, функціонування і розвитку БСІ.

У процесі свого історичного існування бібліотека набувала нових зовнішніх елементів, які не входили в її структури, але забезпечували її функціонування та розвиток. За різноманітними соціальними функціями і в залежності від ролі у суспільному житті бібліотеки стали поділятися на певні типи та види. Так, окрім церковних, монастирських і університетських бібліотек, з’являються публічні, академічні, наукові, шкільні та інші. Усі вони призначались для обслуговування різних груп читачів і забезпечення інформаційних потреб суспільства.

У середині ХІХ ст. з’являються бібліотечні школи, формуються перші наукові положення про бібліотеку і бібліотечну діяльність, створюються професійні кадри для бібліотек.

Поява і подальше становлення різноманітних бібліотек викликали необхідність розмежування їх діяльності за різними напрямками щодо формування фондів, їх організації, зберігання, щодо обслуговування читачів та інше. Розвиток бібліотек супроводжувався зростанням фондів, пошуком засобів їх розкриття, що потребувало систематичної підготовки професійних кадрів, а паралельно й розподілу праці бібліотекарів.

Історично термін формування бібліотечного соціального інституту можна віднести до середини ХІХ ст. Елементами БСІ є бібліотеки та їх мережі, системи бібліотек, бібліотечна освіта, бібліотечна наука й інформаційне забезпечення бібліотечної діяльності, система управління, матеріально-технічна база.

Бібліотека як соціальна організація є одним із каналів передачі знань у суспільстві. За довгу історію свого існування бібліотечна історія набула усіх ознак „соціального інституту”: підпорядкованість суспільним потребам відносно структури і функцій; регулятивний характер діяльності; організаційні форми установ, які виконують певні соціальні функції.

Бібліотечний соціальний інститут України має всі необхідні для свого подальшого розвитку матеріальні, кадрові, інформаційні, наукові ресурси.

Література:

1. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підручник. - X., 1993. 176 с.

2. Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. - К., 1998. -192с.

3. Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. - К., 1996. - 120 с.

4. Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. - М., 2000. -102 с.

5. Балика Д. Бібліотека в минулому. - К., 1925. - 117с.

6. Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф. / КДІК. - К., 1995. - 201 с.

7. Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук. праць / КДУКІМ. - К., 1998. - 108 с.

8. Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.– К., 1996. -255с.

9. Ільганаєва В. Бібліотечна сфера - соціальний інститут // Бібл. Вісник. -1994 -№3.-С. 2-5.

10.Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібл. Вісник. - 1993. № 3-4. С.55-58.

11.Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с.

12.Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. - К., 1990. - 226 с.

13.Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. - К., 1995.– 268с.

14.Україна бібліотечна. - К., 1996. - 92 с.

15.Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. – 78 с.

16.Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и профессионализации. - К., 1986. - 192 с.

17. Чекмарьов А., Костенко Л., Павлуша Т. Національна система електронних бібліотек. - К., 1998. - 50 с.