Сторінка
2

Політика вартісної характеристики бібліотечної продукції та послуг

1. Стратегiя, заснована на вiдшкодуванні витрат.

2. Стратегiя, заснована на попитi i потребує визначення цiни тiльки пiсля вивчення попиту.

3. Стратегiя, заснована на вiдшкодуваннi витрат та прибутку.

4. Стратегiя, заснована на врахуваннi конкуренцiї. Особливо вона корисна на етапi завоювання ринку.

Враховуючи рiзнi фактори, якi впливають на цiноутворення в ринкових умовах, при встановленнi цiн на бiблiотечнi послуги використовуються в залежностi вiд ситуацiї на ринку послуг такi загальновідомі види цiн традиційного цінового маркетингу, описані різними авторами і узагальнені в даній монографії:

ціна, яка повністю відшкодовує прямі та накладні витрати на бібліотечні послуги та прибуток (найчастіше використовується в бібліотечній практиці, але не орієнтована на вивчення, облік, аналіз реальних потреб і попиту);

цiна, яка частково вiдшкодовує витрати (користувач вiдшкодовує тiльки долю витрат на послугу);

символiчна цiна, при якiй вартiсть послуги, як правило, низька, що необхiдно для спонукання користувача до отримання послуги, але це цiна i достатньо висока, щоб запобiгти зловживань;

ціна нижче вартості, при якій послуга надається по дуже низькій ціні і витрати покриваються кількістю користувачів;

падаюча ціна, встановлюється відповідно до попиту і пропозицій. Вона залежить від їх взаємодії і при насиченості ринку, поступово знижується з метою залучення нових користувачів;

гнучка (еластична) ціна, орієнтована на поточну кон'юнктуру ринку і оперативно реагує своєю величиною на ситуаційні зміни; дозволяє оперативно просувати послуги, впливати на конкурентне середовище;

переважна ціна – зниження цін на послуги з метою збереження переваг (домінуючого положення) на ринку і блокування проникнення конкурентів;

ціна, яка встановлюється нижче прийнятого на бібліотечному ринку рівня. Вона націлена на привернення уваги користувачів до діяльності даної бібліотеки, її послуг, виступає в ролі своєрідної реклами послуг, аспектів діяльності; розповсюджується переважно на частину комплексу послуг або комплекту продукції, стимулюючи придбання всієї сукупності;

ціна окремого сегменту ринку, орієнтована на окремі групи користувачів і встановлюється на одну і ту ж послугу диференційно, в залежності від категорії користувачів (в Донецькій ОУНБ різні ціни для читачів і підприємств);

довготривала ціна, яка передбачає фіксування стабільних цін, пов'язаних з витратами на їх виробництво і не враховує різні особливості ринку (притаманна для послуг масового попиту. В Донецькій ОУНБ – "нічний абонемент");

договірна ціна, яка формується по узгодженню сторін;

регульована ціна, яка визначається державою в межах "від" і "до";

комерційна ціна, яка встановлюється без урахування витрат і перевищує в багато разів собівартість послуги;

ціна продукта (послуги), знятого з виробництва: враховує обмежене коло користувачів, яким він необхідний (тобто специфічну нішу ринку), готових платити навіть більшу ніж звичайна ціна (наприклад, при купівлі, продажу списаної літератури з фонду бібліотеки).

З метою просунення послуг на ринок використовують такі принципи та специфіку цінового маркетингу:

тимчасове встановлення високої ціни, викликане монополією на ринку і орієнтоване на конкретних користувачів та їх фінансові можливості (що має назву "зняття фінансових вершків на ринку");

ціна впровадження послуги на ринок – навмисно нижче загальноприйнятого (середнього) рівня, так як основна мета – не миттєва вигода, а проникнення, закріплення і збільшення обсягу продажу послуги;

психологічна (спеціальна) ціна, яка враховує психологічне сприйняття більш низької ціни за рахунок встановлення її розміру символічно нижче якоїсь круглої суми, наприклад, 99 замість 100;

ціна лідера на ринку, яка будується на основі ведучого виробника, який фактично диктує цінові межі;

престижна ціна, використовується до послуг з особливими властивостями, а також таких, які мають високу суспільну значимість; рівень ціни якби виступає своєрідним гарантом відповідної якості.

Проблемою ціноутворення автор займається з 1988 р. - початку надання платних послуг в Донецькій ОУНБ, де спочатку використовувались існуючі на той час "прейскуранти", а пізніше була вироблена власна методика розрахунків цін. Підхід до ціноутворення в бібліотеці здійснюється також, виходячи з ринкових умов, вищеназваних стратегій та видів цін.

В бібліотеках Донецької області деякий час використовувався тип ціноутворення, заснований на преценденті, тобто, цін, орієнтованих на Донецьку ОУНБ як базову, без власних розрахунків цін, що в першу чергу було пов'язано з відсутністю знань по основам ціноутворення. Ліквідація цієї прогалини була проведена за рахунок циклу семінарів, практичних занять для бібліотекарів області, що допомогло при ціноутворенні використовувати основні закони цінового маркетингу. З практики відомо, що найпоширенішою серед бібліотек є ціна, яка повністю відшкодовує прямі та накладні витрати на бібліотечні послуги та прибуток. Це викликано тим, що для податкових інспекцій та контрольно-ревізійних установ бібліотеки повинні обгрунтувати ціни на свої послуги. Розрахунки цін на послуги бібліотеки здійснюються відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення", затвердженого 03.12.90 р. № 507 із змінами, внесеними 04.01.92 р. № 2032, який дозволяє встановлювати вільні ціни і тарифи (ст. 7), та наказу Міністерства культури і мистецтв України від 13.02.98 р. № 49/12-301/53 "Порядок надання платних послуг закладами культури і мистецтв".

Пропонуємо методику ціноутворення в бібліотеках, опробувану в Донецькій ОУНБ та бібліотеках Донецької області, яка грунтується на загальноприйнятих підходах, деталізує та розглядає різні підходи до визначення вихідних даних для розрахунку цін. У зв'язку зі складністю розрахунків накладних витрат в ціні запропоновано новий підхід до визначення частини накладних витрат через відсоток до прямих витрат.

Методика ціноутворення в бібліотеках

Цiна послуги складається:

з прямих витрат, тобто всiх витрат, необхiдних для надання послуги;