Сторінка
9

Лантан

Рідкісноземельні добавки поліпшують властивості й інших важливих металів - міді, хрому, ванадію, титана . Не дивно, що металурги усе ширше використовують рідкісноземельні метали.

Лантан і його аналоги знайшли застосування й в інших областях сучасної техніки. У хімічній і нафтовій промисловості вони (і їхні сполуки) виступають як ефективні каталізатори, у скляній - як барвники і як речовини, що додають склу специфічні властивості. Різноманітне застосування лантаноїдів в атомній техніці і зв'язаних з нею галузях [15] .

9.Висновки

Отже, дослідження властивостей лантану та його сполук, а також вивчення і порівняння особливостей лантаноїдів – це чи не одне з найбільших досягнень людства у ХХ столітті. Відкриття Лантану і, власне, лантаноїдів тривало довгі роки, а сьогодні їх екстракція і розділення не складає ніяких складнощів. Сполуки Лантану лише тривалентні, відхилення від нормальної валентності зумовлює або відносну стійкість, або стрімку зміну у фізичних та магнітних властивостях. У своїх властивостях Лантан, як не дивно, проявляє більшою мірою схожість до лужноземельного металу, аніж до сусідів по підгрупі і по родині лантаноїдів. Сполуки Лантану сьогодні знаходять широке використання майже у всіх господарських галузях.

10.Список використаної літератури

1. П.Р. Таубе, Е.И.Руденко. От водорода до… - М.:Высшая школа,1968.-с.262-271.
2. Венецкий И. О редких и рассеянных. Рассказы о металлах. – М.:Металлургия, 1980.
3. http://www.chem.msu.su/rus/history/element/La.
4. Гронотовский И.Т., Назаренко Ю.П., Некряч Е.Ф. Краткий справочник по химии/ под ред. ак. А.Н.Пилипенко. – К. :Наукова думка, 1987.
5. Химия: Справочное руководство. - Перевод с нем.- Л: Химия, 1972. –576с.
6. Лукс Г. Экспериментальные методы в неорганической химии. Перевод с немецкого канд. хим. Наук Н.С. Афонского и канд. хим. наук Л.М.Михеевой/ под ред. Акад. В.И. Спицина и канд. хим. наук Л.Н. Комиссаровой. – М. :Мир,1965.-655с.
7. Гордон А., Форд Р. Спутник химика. Физико-химические свойства, методики, библиография.- Перевод с английского. - М. :Мир,1976.
8. Химия: справочное руководство/перевод с немецкого под редакцией Ф.Г. Гаврюченкова, М.И.Курочкиной и др. – Ленинград :Химия,1975.
9. Реми Г. Курс неорганической химии. Том II /перевод с немецкого XI издания под ред. ак. А.В. Новосёловой. – М. : Мир,1974. – 775с.
10. Некрасов Б.В. Основы общей химии. Том 2. - М.: Москва,1967.
11. Михайленко Я.И. Курс общей и неорганической химии / под ред. С.В. Кафтанова, А.С. Крешкова, В.И.Семишина. – М.: Высшая школа,1966.
12. Химическая энциклопедия в пяти томах. – М: Советская энциклопедия, 1988.
13. Лидин Р.А., Молочко В.А, Андреева Л.Л. Химические свойства неорганических веществ.-М.:Химия,2000.-480 с.
14. Ахметов Н.С.Общая и неорганическая химия: Учебник для вузов. - М.: Высш. школа,1981.-679 с.
15. Популярная библиотека химических элементов. Книга первая. Водород – Палладий. Издание 3-е, исправленное и дополненное, в двух книгах. – М.: Наука. – 1983.-с.107-124.