Сторінка
7

Кухoнна Сіль (NaCl)

Масу речовини, що розчиняється, необхідну для готування визначеної кількості розчину заданої процентної концентрації, розраховують по формулах:

mB = c%m/100

mB = c%Vp/100

де m - маса розчину, м;

V - обсяг розчину, мл;

р - його щільність, г/мл

У першому випадку масу води, що потрібно для готування заданого розчину, визначають по різниці:

mA = m - mB

Якщо для розчинення застосовують тверда речовина, що містить кристалізаційну воду, то його масу знаходять по формулі:

mB = c%VpM1/(100M2)

де М1 і М2 - молекулярні маси кристалогідритна і безводної речовини відповідно.

Для готування розчину визначеної концентрації розведенням більш концентрованого розчину або шляхом змішання двох розчинів з різною концентрацією користуються правилом змішання:

Приклад: Приготувати 100 м 14:-ного розчину NaCl з 22:-ного (р=1,168 г/мл) і 10%-ного (р = 1,073 г/мл) розчинів цієї солі:

Рішення:

Вагове співвідношення вихідних розчинів знаходимо за правилом змішання:

10% ----------- 8 мас. ч.

14%

22% ----------- 4 мас. ч.

Зі схеми видно, що якщо взяти 8 г 10%-ного і 4 г 22%-ного розчинів, то буде отримано 12 г 14%-ного розчину/ Складаємо пропорцію:

на 12 м 14%-ного розчину потрібно 8 г 10%-ного і 4г 22%-ного

" 100 м " " " х " " "у" "

Звідси х = 100 8/12 = 66,7 г у = 100 4/12 = 33,3 г

Розділивши маси розчинів на їхній щільності, одержимо: для готування 100 г 14:-ного розчину NaCl потрібно 62 мл 10%-ного і 28,5 мл 22%-ного розчинів.

ГОТУВАННЯ РОЗЧИНУ З ЗАДАНОЮ КОНЦЕНТРАЦІЄЮ

У циліндр наливають близько 100 мл досліджуваного розчину. Сухим термометром визначають його температуру. Якщо температура виявиться нижче або вище 20ОС, поміщають циліндр у високу склянку з теплою або холодною водопровідною водою і, помішуючи розчин скляною паличкою, доводять його до потрібної температури.

У циліндр із досліджуваним розчином обережно поміщають ареометр, дотримуючи його рукою, поки не переконуються в тім, що ареометр вільно плаває в розчині (якщо ареометр опускається не дно або виштовхується з розчину, його треба замінити). Після того, як ареометр зупиниться, роблять відлік. Стежать, щоб під час відліку ареометр не стосувався стінок циліндра. Розподіл, проти якого знаходиться верхній край меніска рідини, відповідає щільності розчину. Під час відліку око повинне знаходитися на рівні меніска. C допомогою ареометра щільність визначається з точністю 0,003. Повторюють визначення ще 2 рази. Для цього, піднявши ареометр на 1-2 см, опускають його і знову знімають показання. Знаходять середнє арифметичне трьох вимірів. Розчин виливають у склянку. Ареометр миють, обсушують фільтрувальним папером і кладуть у футляр. По знайденій щільності розчину визначають концентрацію.

Щільність і концентрація водних розчинів

хлориду натрію і хлористого водню

8. Про деякі особливості росту кристалів NaCl

АНОТАЦІЯ

У доповіді розповідається про утворення і ріст нового типу кристалів, що плавають, NaCI і супутньому цьому явищу ефектах, якось: утворення соляних кілець при висиханні крапель розчину NaCI, ріст дендритів по горизонтальній і вертикальній площинах. УВЕДЕННЯ

Проблемою утворення кілець при висиханні крапель розчинів солей займалися ще в 19 столітті. У 1882 Лізенганх знайшов, що при висиханні краплі 20% розчину AgNО3 на поверхні, покритої шаром суміші желатину і K2Cr2O7 утвориться система концентричних кілець, що складаються з продукту реакції AgNO3 і K2Cr2O7 - біхромати срібла. Проблемою утворення кристалів, що плавають, займався Д.И.Менделєєв, що них знайшов і описав їхню форму: порожні чотиригранні пірамідки, що плавають вершиною вниз. Ще одне відоме спостереження - на місці висохлої краплі AgCI утворяться кілька концентричних кілець. По краях випадають кристали, але в міру висихання краплі її обсяг зменшується, і вона висить на кристалах. У якийсь момент крапля з них зривається і збирається в краплю, але меншого діаметра. Цей процес повторюється кілька разів до того моменту, коли уся вода випарується. Розглянувши кілька висохлих крапель розчину NaCl, ми побачили ту саму картину. Кілька кристалів знаходиться в центрі краплі, соляне кільце по периметрі і дендритні структури за межами краплі. Кристали в центрі і деякі кристали із соляного кільця мають характерний хрестик.

Розглянувши процес висихання краплі, ми помітили наступне: кристали утворяться на поверхні розчину, а потім частина з них, що знаходиться близько до краю, сповзає до границі краплі, і в процесі росту утвориться соляне кільце, а інші опускаються слідом за рівнем розчину, що знижується, і лягають на дно. Розглянувши такий кристал під мікроскопом, ми побачили, що він представляє із себе пірамідку, що плаває, Менделєєва. Після цього ми вирішили докладніше розглянути процес утворення пірамідок. Відомо, що розчинність NaCI мало залежить від температури, тобто щільність розчину, насиченого при 15 градусах дорівнює щільності розчину, насиченого при 20 градусах. Це означає, що поверхневий шар розчину може концентрацію велику, ніж сам розчин. За словами Д.И.Менделєєва, ці кристали не тонуть, тому що постійно наращуються при опусканні.