Сторінка
2

Гідрохімічний режим і якість води основних приток річки західний Буг у межах волинської області

Амоній сольовий. Середньобагаторічні концентрації амонію сольового у всіх річках переви-щували ГДК водойм рибогосподарського призначення у 1,3 – 2,3 рази. Як видно з табл.2, найвищі концентрації амонійного азоту характерні для р. Студянки – 1,19 мг/л.

Нітрити. Середньобагаторічний вміст нітритів у воді досліджуваних приток був вищим ГДК у 1,3 – 5 разів. Відомо, що нітрити є нестійкою перехідною формою перебування азоту в природних водоймах і як показник забруднень мають значно менше аналітичне значення, ніж інші параметри азоту. Великі ж концентрації нітритного азоту можуть засвідчувати про потенційне забруднення води продуктами розпаду азотних сполук тваринного походження ( W.Hermanowicz [1984] ) [4].

Нітрати. Як показали дослідження (1998 – 2000 рр.), концентрації NO3- у воді приток р.Захід-ний Буг не перевищували ГДК (для азоту NO3- ГДК дорівнює 40 мг/л). В річкових водах не вияв-лено їх концентрування, оскільки нітрати вживаються гідробіонтами [5].

Фосфати. Фосфати були наявними у воді рік у кількостях, що нище нормативних (3,5 мг/л). Їх вміст коливався від 1,77 до 2,03 мг/л, збільшуючись до 3 – 3,25 мг/л у воді річок Гапа та Копаївка.

Динаміка ж вмісту органічних речовин (ОР) у річковій воді в основному визначається надход-женням їх із сільськогосподарськими стічними водами. За концентраціями біохімічного спожива-ння кисню (БСКповн.) майже у всіх притоках відмічалось перевищення ГДК у 1,3– 1,5 рази

(табл. 3).

Таблиця 3. Середньобагаторічні концентрації органічних речовин у воді приток р.Західний Буг у межах Волинської області за 1998 – 2000 рр., мг/л

Вміст розчиненого кисню у воді основних приток р.Західний Буг, що протікають на території Волинської області, змінювався в межах 6,34 – 8,43 мг/л, зниження його концентрацій нижче ГДК не спостерігалось. Величина рН змінювалась від 8,02 мг/л (р.Гапа) до 8,15 мг/л (р.Луга), що дещо перевищує ГДК для рибогосподарських водойм.

Істотний внесок в сумарне антропогенне забруднення річкових вод вносять нафтопродукти, фе-ноли та важкі метали. Роботи щодо оцінки їх вмісту у воді основних приток р.Західний Буг, які протікають на території Волинської області, проводились лише у 1999 – 2000 рр. Вміст нафтопро-дуктів у воді річок змінювався в межах 0,001 – 0,01мг/л, що відповідає нормативним показникам (ГДК 0,05 мг/л). Забруднення ж річкових вод фенолами було значним (рис. 2.). Середньорічні кон-центрації становили в основному 1,6 – 16,3 ГДК. Максимальна середня концентрація фенолів ста-новила 30 ГДК у р.Лузі (1999рік). В цілому за досліджуваний період можна прослідкувати тенден-ція до зменшення вмісту фенолів.

Рис. 1. Середньорічний вміст фенолів у воді річок, 1999-2000 рр.

Важкі метали серед забруднюючих речовин, які містяться в річкових водах, займають одне з перших місць за токсичністю, адже вони практично не вилучаються з гідроекосистеми або ж вилу-чаються надзвичайно повільно.

Результати досліджень показали, що із важких металів, які визначались в річковій воді (Fe, Cu, Zn, Сr+6, Mn, Pb, Cd, Ni), підвищені концентрації були характерними для Zn, Сr+6, Mn, Fe (табл.4).

Таблиця 4. Середньорічний вміст важких металів у воді приток р. Західний Буг у межах Волинської області, мг/л

Найбільш високий вміст спостерігався для Mn: осереднені за дворічний період значення перевищували ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 5 – 30 разів. Для всіх річок ха-рактерними були високі концентрації Zn: осереднені значення перевищували ГДК у 3,5 – 10 разів. Перевищення ГДК для Сr +6 становили в середньому 3 – 6 рази; Fe – 3 рази (річки Студянка та Ко-паївка).

Для всіх досліджуваних річок за гідрохімічними показниками були розраховані індекси забруд-нення води (табл.5). Вода досліджуваних річок відноситься до III – IV класів якості вод і оцінюєть-ся як помірно забруднена і забруднена [3].

Таблиця 5. Характеристика забрудненості води основних приток р.Західний Буг у межах Волинської області за 1998 – 2000рр.