Сторінка
2

Характеристика стану досліджень та вмісту біогенних речовин у воді річок України

Впливу сільськогосподарської діяльності на стік біогенних речовин присвячені роботи І.С. Коплан – Дікса [8], Т. Кохонена [17], S. Borowjec [18], F. Caporali [19], A. Hill [20], W. Süssmann [21].

В Україні дослідженням цього питання займались І.Г. Захарченко із співавторами [22], К.П. Юрко [23], О.Г. Тараріко і Л.П. Коломієць [24], Сніжко С.І. [25] та інші.

Вважається, що важливим джерелом надходження біогенних речовин є тваринництво. Воно дає близько 2/3 всієї кількості фосфору, що надходить у поверхневі води [8].

Значна кількість біогенних речовин надходить на водозбори річок з опадами. Ця величина оцінюється для фосфору 4 – 10% [26, 27], а для азоту 25% [28] – 43% [8]. Дані, що характеризують надходження цих речовин на територію України, можна знайти в роботах [22, 29, 30, 31].

У сучасний період інтерес до вивчення біогенних речовин в атмосферних опадах виріс, що пов’язано з вирішенням ряду важливих теоретичних і прикладних задач раціонального природокористування.

Для характеристики вмісту біогенних речовин використані матеріали багаторічних спостережень Держкомгідромету України /І950-І998рр./ та, частково, матеріали проблемної науково-дослідної лабораторії гідроекології та гідрохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У таблиці 1 подано узагальнені дані про вміст біогенних речовин у воді річок основних річкових басейнів України. Наведені дані про вміст амонійного (NH4+), нітритного (NO2-), нітратного азоту (NO3), мінерального (Р мін.) та загального фосфору (Р заг.), а також кремнію (Si). Ці дані дають загальне уявлення про найбільш вірогідні усереднені концентрації зазначених речовин у річкових водах.

Всі ці три характеристики по відношенню до вихідних рядів спостережень є величинами зглаженими і не характеризують в повній мірі амплітуду коливань аналітично виміряних концентрацій речовин у відібраних пробах води. Але, якщо звернути увагу, у воді більшості річкових басейнів не тільки максимальні із середньорічних, а й середні для басейнів значення концентрацій азоту в сполуках NH4+ та NO2- перевищують гранично-допустимі концентрації (ГДК).

Для мінерального фосфору ГДК нормативними документами не встановлена, але вважається, що концентрація 0,05 мг/л є граничною для попередження порушень екологічної рівноваги та антропогенного евтрофування водойм. Порівнюючи з цією величиною узагальнені дані про вміст Р мін. (табл.1), можна пересвідчитися у стабілізації забруднення вод більшості річкових басейнів фосфором. Це свідчення наявності реальної загрози антропогенного евтрофування річок України, особливо маловодних, зарегульованих ставками та водосховищами з малим водообміном.

Для більш повної характеристики вмісту біогенних речовин в табл.2 наведені дані про їх середні річні, найменші та найбільші значення концентрацій у воді найбільших річок України в один із останніх років спостережень (1998р.). Ці дані характеризують сучасний період спостережень і тому більш виразніше підкреслюють напруженість екологічної ситуації в річкових басейнах України. Спостерігається тотальне перевищення граничнодо-пустимих концентрацій майже усіма сполуками азоту і фосфору. Відмічаються високі рівні забруднень нітратами (р.Сіверський Донець - м.Лисичанськ), що раніше було характерно тільки для ґрунтових вод деяких сільськогосподарських регіонів,

Дані табл.2 є вибірковими і подані з єдиною метою - охарактеризувати найбільші річки України. Вони не можуть претендувати на вичерпну характеристику стану забруднення річок біогенними речовинами.

Деяке уявлення про це може дати табл.3, де узагальнені дані про найбільш забруднені біогенними речовинами річки України в 1998р.

Таблиця 1. Узагальнені дані про вміст біогенних речовин у воді річок України, мг/л