Сторінка
3

Про хімічний склад донних відкладів у водних об`єктах районів АЕС

Примітка: пестициди метафос, прометрин, рогор, ліндан, ДДТ, ДДЕ, ДДД — не виявлені,

Кадмій: валовий вміст виявлений у трьох пробах (2,4—6,0мг/кг),

розчиненої форми — не виявлено

Серед металів, як і для донних відкладів ВО АЕС, найбільш високий валовий вміст характерний для заліза і марганцю – біля 372—864 і 300—1200 мг/кг, а найменший – для кадмію і кобальту. Для металів та інших речовин, що визначались у донних відкладах р.Горинь, помітна тенденція до їх збільшення після населених пунктів (сс. Шубків, Козьмин). Це свідчить про достатньо значну роль антропогенних чинників у накопиченні цих речовин у донних відкладах. Водорозчинна форма важких металів, за виключенням заліза, становить десяті частки відсотка від валового вмісту, а у кобальту та кадмію ця форма у донних відкладах р.Горинь взагалі не виявлена. Тобто майже всі важкі метали, за винятком заліза, містяться у донних відкладах р.Горинь у вигляді нерозчинних сполук, тому повторне забруднення водних мас металами за рахунок їх ремобілізації з донних відкладів за сучасних умов практично виключено. Цей висновок зроблений нами і у відношенні донних відкладів Дніпровсько-Бузького лиману, де сліди водорозчинної форми у деяких пробах виявлено тільки для кадмію і марганцю – лише у поверхневому шарі відкладів; для заліза вона становила 0,01% від валового вмісту [5].

Порівнюючи середній вміст металів (у відповідних типах донних відкладів) досліджуваних ВО АЕС, слід відзначити практично однаковий його рівень по окремих металах. Так, вміст міді коливається у межах 22—30мг/кг, цинку – 42—50, кобальту – 9,5—17мг/кг. Дещо підвищений вміст свинцю у ВО ХАЕС (33мг/кг) порівняно із ВО ЧАЕС і ЗАЕС (15—17мг/кг), а також нікелю – у ВО ЗАЕС (36мг/кг) порівняно із ВО ХАЕС і ЧАЕС (11—23мг/кг). Для марганцю найменший вміст спостерігається на ВО ЧАЕС — 117мг/кг, що у декілька разів менше, ніж на ВО ЗАЕС — 426мг/кг. У донних відкладах ЗАЕС також найбільший вміст заліза — 21100мг/кг, що майже вдвічі більше, ніж у ВО ХАЕС і ЧАЕС. Відмічена різниця у вмісті металів у ВО пояснюється, у першу чергу, різницею у джерелах надходження та фізико-хімічними і гідробіологічними умовами їх міграції та накопичення у донних відкладах.

У цілому середній вміст важких металів у ВО, р.Горинь, Каховському водосховищі і Дніпровсько-Бузькому лимані знаходиться на одному рівні і практично відповідає середній величині наявності у різних геологічних формаціях, особливо таких, як ґрунти і донні відклади річок світу [5]. Найбільш важливим є те, що важкі метали у донних відкладах досліджуваних водних об`єктів містяться у вигляді практично нерозчинних сполук, що виключає за сучасних умов забруднення води при їх ремобілізації із цих відкладів. У цілому валовий вміст важких металів не дає адекватної інформації про їх шкідливість для людини та гідробіонтів. Співставлення валового вмісту і ГДК некоректне, бо не враховується при цьому ступінь токсичності різних форм, від якого залежить біодоступність та токсичність металів. Процеси, які найбільш сприяють детоксикації металів у водоймищах, в т.ч. і ВО АЕС, пов`язані із їх сполученням у комплекси із розчиненими органічними речовинами та адсорбцією на завислих глинистих частках, а надалі – із седиментацією та захороненням у донних відкладах.

Список літератури

1. Денисова А.И., Нахшина В.П., Новиков Б.И., Рябов А.К. Донные отложения водохранилищ и их влияние на качество воды // Наукова думка. – К. – 1987. – 160с. 2. Мартынова Н.В. Азот и фосфор в донных отложениях озер и водохранилищ // Наука. – М. – 1984. – 160с. 3. Пелешенко В.И., Осадчий В.И., Ромась Н.И. и др. Миграция тяжелых металлов в водоеме-охладителе наливного типа//Состояние и перспективы развития методологических основ химического и биологического мониторинга поверхностніх вод суши. Тез. докл. 29 Всесоюзн. гидрохим. совещ. – Ростов-на-Дону. – 1987. – С.259—260. 4. Пелешенко В., Ромась М., Гребінь В., Семерик В. Розподіл важких металів в донних відкладах Хмельницької АЕС//Україна та глобальні процеси і географічний вимір. – т.2. – Київ—Луцьк. – 2000. – С.298—301. 5. Савицкий В.Н., Осадчий В.И., Ромась Н.И., Чеботько К.А. Химический состав и некоторые свойства донных отложений устьевой части Днепровско-Бугского лимана // Водные ресурсы. – М. – № 2. – 1990. – С.121—129. 6. Савицкий В.Н., Пелешенко В.И., Осадчий В.И. Экстракционное концентрирование и атомно-абсорбционное определение железа, меди, цинка, кадмия и свинца в природных водах // Журнал аналитической химии. – М. – №4. – т.4. – С.677—681.