Сторінка
2

Захист населення у надзвичайних ситуаціях

Сцинтиляційний метод використовує явище світіння (сцинтиляції) деяких речовин під впливом іонізу­ючих випромінювань. Кількість спалахів пропорційна ін­тенсивності випромінювання.

Іонізаційний метод використовує явище іоніза­ції атомів речовин під впливом іонізуючого випромінювання, внаслідок якого електричне нейтральні атоми розпадаються й утворюють іони. Якщо в опромінювану речовину помісти­ти електроди і подати до них напругу від джерела постійно­го струму, то виникає іонний струм, сила якого пропорційна інтенсивності випромінювання. Цей метод є основним, і йо­го нині використовують в усіх дозиметричних приладах.

ПРИНЦИПИ ДІЇ ДОЗИМЕТРИЧНИХ ПРИЛАДІВ

Прилади, призначені для виявлення і вимірювання радіоактивних випромінювань, називаються дозимет­ричними (мал. ). їх основними елементами є приймальний пристрій (1), підсилювач іонізаційного стру­му (2), вимірювальний прилад (3), перетворювач стру­му (4), джерело живлення (5).

Приймальний пристрій складається з іонізаційної камери або газорозрядного лічильника.

Іонізаційна камера — це заповнений повітрям замк­нутий простір з двома ізольованими один від одного елек­тродами: корпус камери вкрито зсередини шаром струмо-провідної речовини. Цей шар разом з осердям є позитив­ним електродом камери, а негативним — металеве кільце, вихід з якого — через ізолятор. До електродів працюючої камери надходить напруга від джерела постійного струму, тому між її електродами виникає електричне поле. Під дією іонізуючих випромінювань деякі молекули повітря втрачають електрони і стають позитивно зарядженими іонами. Іони й електрони під впливом електричного поля переміщуються, і в ланцюгу камери виникає іонізуючий струм (мал. ). Величина цього струму пропорційна ве­личині радіоактивного випромінювання.

Газорозрядний лічильник — це порожнистий метале­вий циліндр, що служить катодом; його заповнено су­мішшю інертних газів з невеликою кількістю галогенів. Анодом є металева нитка, натягнена всередині циліндра і з'єднана з позитивним полюсом джерела живлення. Ви­води анода і катода зроблені через ізолятори, розташовані у торцях корпуса лічильника. На відміну від іонізацій­них камер газорозрядні лічильники працюють у режимі

ударної іонізації (мал. ). Іонізуючі випромінювання, потрапивши у лічильник, утворюють у ньому первинні електрони і позитивні іони; електрони під дією електрич­ного поля переміщуються до анода лічильника і, здобувши кінетичну енергію, самі вибивають електрони з атомів га­зового середовища. Це явище й називається ударною іоні­зацією. Вибиті вторинні електрони також розганяються і разом з первинними підсилюють ударну іонізацію. Якщо у лічильник потрапляє хоча б одна частка іонізуючого випромінювання, це викликає утворення лавини вільних електронів, і до анода лічильника прямує багато елек­тронів. Інертні гази створюють у корпусі газорозрядного лічильника умови для виникнення ударної іонізації, роз­ряджання забезпечує швидке набування електронами не­обхідної кінетичної енергії.

Вимірювач потужності дози (рентгенометр) ДІ1-5В

призначений для вимірювання рівнів гамма-радіації і ра­діоактивної зараженості різноманітних предметів гамма-випромінюванням. Передню панель зображено на ма­люнку 278. Потужність експозиційної дози гамма-ви­промінювання визначається у мілірентгенах (або рентге­нах) на 1 год для тієї точки простору, де знаходиться блок детектування приладу. Крім того, приладом ДП-5В можна виміряти і рівень бета-випромінювання.

Діапазон вимірювання по гамма-випромінюванню — від 0,05 мР/год до 200 Р/год. Прилад має шість піддіапа-зонів вимірювань (табл. 22).

Таблиця

ПІДДІАПАЗОНИ ВИМІРЮВАНЬ ДП-бВ

При вимірюванні потужностей гамма-випромінювання й сумарного бета- і гамма-випромінювання в межах від 0,05 до 500 мР/год відлік ведеться за верхньою шкалою (О—5) з наступним множенням на відповідний коефіцієнт піддіапазону, а відлік величини потужностей доз — від 5 до 200 Р/год — за нижньою шкалою (5—200). На 2—6 під-діапазонах прилад має звукову індикацію через головні те­лефони. Похибка вимірювань становить ±30% від вимірю­ваної величини. Справність приладу перевіряється кон­трольним бета-препаратом, прикріпленим в заглибленні на екрані блока детектування. Живлення приладу здійсню­ється від трьох елементів типу 1,6 ПМЦ-х-1,05, два з яких використовуються для живлення схеми приладу, а третій — для освітлення шкали. Передбачено живлення від зов­нішніх джерел постійного струму напругою 12 або 24 В; при цьому використовується розподілювач напруги.