Сторінка
2

Психологічна характеристика військової служби та військового колективу

Серед воїнів одного призову стосунки здебільшого складаються безконфліктно, спокійно, на основі статут­них вимог. Значно складнішими є взаємини між вошами різних періодів служби. Якраз між ними і виникають так звані нестатутні стосунки — горезвісна «дідівщина». Вони характеризуються тим, що окремі воїни старших призовів («діди») виявляють у ставленні до молодших зневагу, зарозумілість, грубість, навіть жорстокість, трапляються випадки фізичного знущання, утисків, при­ниження гідності. Причин, що призводять до цього, є де­кілька. У першу чергу це негативні традиції, що склали­ся в тому чи іншому військовому колективі, де через байдужість, безповідальність окремих командирів ство­рюється ситуація, коли за кожним періодом служби зак­ріплюється певний — неофіційний — соціальний статус: молодших і старших. Об'єктами переслідувань у старших воїнів стають воїни першого періоду служби, фізично й психологічно не готові до військової служби. І хоч більшість воїнів старших призовів сприймають фак­ти нестатутних стосунків негативно, але через традиції, що склалися у колективі, змушені виконувати «роль», що їм відводиться. Нестатутні стосунки, крім того, є нас­лідком прояву вікових особливостей юнаків — бажання «старших» показати свою перевагу в знаннях, вміннях, а також прагнення компенсувати моральні та фізичні збитки, що їх вони зазнавали у перший період своєї служби. Частина фактів нестатутних стосунків у війсь­ковому колективі зумовлюється низькими моральними якостями окремих юнаків, їх навичками протиправної поведінки до призову в Збройні Сили. Іноді провокують воїнів старших періодів служби на нестатутні стосунки й самі новобранці: ті, у яких висока самооцінка не збіга­ється з їхніми уміннями і знаннями, й ті, хто не прислу-ховується до порад старших, ігнорує їхній досвід у війсь­ковій справі. Слід визнати, що іноді нестатутним стосун­кам не надається належна оцінка командирами, на­чальниками, активом.

ЗАПИТАННЯ

1. Чому військова служба має велике соціальне значення?

2. Чим відрізняється військова служба від інших видів діяльності?

3. Які специфічні соціально-психологічні особливості військового ко­лективу?

4. Що таке нестатутні стосунки?

5. Які причини нестатутних стосунків?

41.Психологічна підготовка до служби у Збройних Силах України

Підготовка до служби в Збройних Силах України —

це складна, тривала, цілеспрямована діяльність сус­пільства (сім'ї, школи, громадських організацій), ре­зультатом якої має стати готовність юнака до строкової військової служби.

Залежно від змісту та мети у підготовці до служби в армії розрізняють такі її види: фізіологічна підго­товка — формування готовності всіх фізіологічних сис­тем організму юнака (дихання, кровообігу, травлення) до витримування великих і складних навантажень, суво­рих вимог військової діяльності; фізична підготов­ка — розвиток необхідних воїну фізичних якостей (си­ли, витривалості, спритності, рухливості та ін.); почат­кова військова підготовка, яка проводиться на заняттях з допризовної підготовки і формує у юнаків по­чаткові військові знання, практичні навички та вміння; психологічна підготовка.

Усі ці види підготовки взаємопов'язані і в сукупності формують готовність особистості до служби в армії.

Щоб краще зрозуміти суть психологічної підготовки, згадаймо значення понять «психологія» і «психіка». З дав­ньогрецької «псюхе» — душа, «логос» — наука, вчення; отже, психологія — це наука про душу, про психіку людини. В поняття «психіка» вчені вкладають всю' су­купність психічних явищ, які є результатом відображен­ня в мозку людини, в 'її нервовій системі навколишнього світу та анатомо-фізіологічного стану власного організму. Психіка — це психічні процеси (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, почуття, увага, воля) і психічні стани (настрої, емоції, стрес, депресія, афекти). Психіка людини також характеризується такими складними влас­тивостями особистості, як спрямованість, характер, здіб­ності, темперамент. Вони формуються як на основі біоло­гічно заданої програми («від природи»), так і в процесі со­ціального впливу, розвитку людини. Отже, психіка — це внутрішній світ людини, що формується внаслідок вза­ємодії з навколишнім середовищем (предметами, явища­ми, процесами), з іншими людьми.

Сприймання, мислення, запам'ятовування виника­ють у нас тоді, коли до цього спонукають певні життєві

потреби, ситуації, які в нашому внутрішньому світі певним чином відображаються, залишають слід. Це відо­браження у кожної людини має свої особливості, відмін­ності, тобто носить індивідуальний характер. Наприк­лад, кожний сприймає, осмислює, запам'ятовує, відтво­рює один і той самий матеріал уроку по-різному.

Індивід — це конкретна людина з притаманними тільки їй особливостями (фізіологічними, фізичними, психічними), що відрізняють її від інших людей. Люди­на з'являється на світ як окремий індивід, зі своїми фі­зіологічними можливостями, задатками, а особистістю стає тільки в суспільстві, в процесі діяльності, назчання, виховання. Підростаючи, дитина зазнає не тільки анатомо-фізіологічного, фізичного розвитку, а й психіч­ного. Під впливом суспільства, старших у неї відбуваєть­ся поступовий психічний розвиток: психічних пізнаваль­них процесів, інтелекту (мислення, пам'яті, уяви), вищих людських почуттів (відповідальності, обов'язку, патріо­тизму, прагнення до знань та ін.), вольових якостей (ор­ганізованості, самостійності, рішучості, сміливості), здібностей, характеру — всього того, що становить свідо­мість людини, яка є неодмінним атрибутом особистості.

Психічний розвиток людини має свої особливості в дошкільному, молодшому шкільному, підлітковому і юнацькому віці. З хлопчика формується підліток, з під­літка — юнак, з юнака — воїн, захисник держави.

Розглянемо особливості психічного розвитку особис­тості в юнацькому віці, тобто в період із 15 до 25 років. Часом старшокласники свою поведінку, думки, почуття вважають винятковими або розглядають як порушення. Знати особливості свого віку, зрозуміти себе — означає зробити перший крок до самовдосконалення своєї осо­бистості.

Старший шкільний, або юнацький, вік можна умов­но поділити на ранню та пізню юність.,

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Інші реферати на тему «Військова справа, ДПЮ»: