Сторінка
2
Методика визначення точності сприйняття відстані
Мета: визначення точності сприйняття учнем відстані до певного об'єкта.
Обладнання: рулетка, об'єкти на місцевості на певній відстані (100 — 500 м).
Учень «на око» визначає відстань до кількох об'єктів і записує ці результати. Після цього рулеткою, з точністю до 1 м, визначається відстань до цих самих об'єктів. За формулою, запропонованою вище, вираховується точність визначення відстані.
Тлумачення результатів визначення точності сприйняття відстані:
Т = 96—98 % — дуже висока;
Т = 94—95 % — висока;
Т = 88—93 % — достатня;
Т = 80—87 % — низька;
Т = 74 — 79 % — дуже низька.
Методика визначення точності сприйняття часу
Мета: визначення точності сприйняття учнем часових інтервалів.
Обладнання: годинник із секундною стрілкою або секундомір.
Учень записує час за годинником з точністю до секунд. Далі, не дивлячись на годинник, відраховує про себе час і трохи згодом записує, котра, за його підрахунком, зараз година (з точністю до секунд). Потім дивиться на годинник і визначає точність часу за методикою, описаною в ^попередніх дослідах.
Тлумачення результатів визначення точності сприйняття часу:
Т = 95,5—96 % — дуже висока;
Т = 90—95 % — .висока;
Т = 84—89 % — достатня;
Т = 75—83 % — низька;
Т = 70—74 % — дуже низька.
Методика визначення рівня просторового мислення
На мал. 314 і 315 зліва зображено розгортки фігур (1—10). Необхідно до кожної з десяти розгорток уявно утворити фігуру і відшукати її серед зображених справа фігур а, б, в, г. Свої відповіді можете звірити з правильними відповідями, наведеними в додатку 8. Час виконання десяти завдань — 5 хв.
Тлумачення результатів визначення просторового мислення:
допущено не більше однієї помилки — високий; дві-три помилки — середній; більше трьох — низький.
Методика визначення рівня змістової пам'яті
Прочитайте чи прослухайте якийсь матеріал, розповідь, що має до 12—13 змістових одиниць (цифр, назв, фактів тощо). Прикладом подібного матеріалу може бути таке повідомлення:
Ворог підрозділами 31-ї мотопіхотної бригади відійшов у південному напрямі Майдан — Микулинці — Ведмеже Вушко (1, 2, 3). До кінця дня 11 грудня перейшов до оборони на рубежі Микулинці — Жмеринка (4, 5, 6). Одночасно підтягуються резерви з глибини (7). Шостий мотострілецький полк, здійснивши марш до 10.00 12 грудня, зосередився в районі 25 км на північ від Лукашівки в готовності до наступу з ранку 13 грудня (8, 9, 10, 11, 12, 13).
В дужках подано номери змістових одиниць у тексті. Запишіть цей текст і, не перечитуючи його, самостійно оцініть рівень своєї пам'яті, налічивши кількість відтворених вами змістових одиниць.
Тлумачення результатів визначення рівня змістової пам'яті:
12—13 одиниць — дуже високий;
10—11 одиниць — високий;
7—9 одиниць — достатній;
4—6 одиниць — низький;
менше 3 одиниць — дуже низький.
Методика вивчення емоційно-вольової готовності до служби в армії
Підготовка ДО' військової служби супроводжується цілим спектром емоційних хвилювань, які суттєво впливають на готовність особистості до служби в армії. Динаміку поведінки юнака в умовах військової діяльності визначають як його природжені, індивідуально-типологічні особливості (тип нервової діяльності, темперамент), так і соціальні чинники, ситуації, в які потрапляє молодий воїн, його.вміння регулювати свої психічні стани та дії. Тому корисно навчитися визначати ступінь своєї емоційно-вольової готовності.
Діагностика соціально-ситуаційної
тривожності та неврівноваженості
особистості
В додатку 9 пропонуються ситуації, з якими ви, можливо, зустрічались чи можете зустрітися. Одні з них приємні, інші неприємні, викликають хвилювання, тривогу, страх. Прочитайте кожне речення і поставте навпроти нього одну з цифр: якщо ситуація не викликає ніякої тривоги чи стурбованості, ставите 0; якщо ситуація не дуже турбує, ставите цифру 1; якщо ситуація достатньо тривожна, пишете 2; коли ситуація неприємна
— 3; дуже неприємна — 4.
Ситуації, що викликають почуття тривожності, розподіляють таким чином:
І група — ситуації, пов'язані з допризовною підготовкою (номери в анкеті 1, 3, 5, 6, 8, 10, 11, 14, 16, 18, 21, 24, 25, 28, 29);
II група — ситуації, пов'язані з очікуванням військової служби (номери в анкеті 2, 4, 7, 9, 12, 13, 15, 17, 19, 20, 22, 23, 26, 27, ЗО);
III група — ситуації, пов'язані зі змістом, складністю допризовної підготовки та військової служби (номери в анкеті 3, 4, 6, 10, 16, 19, 20, 22, 29, ЗО);
IV група — ситуації, що актуалізують уявлення про себе як допризовника, майбутнього воїна, про самооцінку готовності до служби в армії (номери в анкеті 5, 7, 11, 13, 17, 18, 21, 23, 24, 27);
V група — ситуації, пов'язані зі спілкуванням у процесі допризовної підготовки та у Збройних Силах України (номери в анкеті 1, 2, 8, 9, 12, 14, 15, 25, 26, 28).
Щоб визначити рівень тривожності в кожній групі ситуацій, потрібно додати бали, що ви поставили собі за відповідні речення з анкети.
Тлумачення результатів рівня тривожності для кожної групи ситуацій:
І група: 26 і більше балів — високий; 11—25 балів
— середній; 10 і менше балів — низький.
II група: 31 і більше балів — високий; 9—ЗО балів
— середній; 8 і менше балів — низький.
III група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів
— середній; 6 і менше балів — низький.
IV група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів
— середній; 6 і менше балів — низький.
V група: 19 і більше балів — високий; 7—18 балів — середній; 6 і менше балів — низький.
Визначення рівня психічної врівноваженості особистості
За допомогою простого тесту (додаток 10) ви можете перевірити рівень своєї психічної врівноваженості. Для цього треба відповісти на 8 запитань — «так» або «ні». Якщо у вас набралось 8 «так», то ваше нервове напруження перейшло всі межі і вам необхідно зайнятися своїм здоров'ям, психогігієною, автотренінгом. Якщо 7 «так», то це означає постійне нервове напруження, яке негативно вплине на підготовку до служби в армії і на її проходження. Якщо серед ваших відповідей тільки 3 або менше «так», то ви врівноважені, вмієте себе стримувати, ваше психічне здоров'я в нормі.
МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТЕМПЕРАМЕНТУ
Успішність підготовки і служби в армії певною мірою зумовлена особливостями темпераменту. Він характеризує динаміку поведінки, діяльності людини і залежить від властивостей нервової системи (сили нервових процесів, врівноваженості, рухливості та ін.).