Сторінка
2

Методи вдосконалення психологічної готовності до служби в армії

Організованість — це якість особистості, що харак­теризує здатність розумно планувати і впорядковувати свою діяльність. Для її формування потрібно:

дотримуватися певного порядку, що сприяє успіху дія­льності;

планувати свої дії і розумно їх чергувати;

раціонально розподіляти час;

навчитися вносити в свою діяльність певну організацію при зміні обставин;

не братися за кілька справ відразу;

завжди виконувати свої обіцянки;

суворо додержувати режиму дня.

Дисциплінованість — це свідоме підкорення своєї поведінки суспільне прийнятим нормам, певному поряд­ку. Для формування дисциплінованості потрібно:

усвідомити значення суспільних вимог, необхідність виконання норм і правил поведінки, у тому числі і ста­тутів Збройних Сил України;

не допускати негативних вчинків, дисципліновано поводитися в будь-яких ситуаціях;

щоденно проводити оцінку й аналіз своєї поведінки, дбати про її поліпшення.

ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК СПІЛКУВАННЯ

У суспільстві існують як формальні (службові), так і неформальні стосунки між людьми. Перші зумовлені певними офіційними нормами, статутами. Другі встанов­люються ніби самі по собі, але за певними правилами, психологічними закономірностями. Для успішного, без­конфліктного спілкування з іншими людьми доцільно враховувати такі поради:

1. Пам'ятайте про вплив на подальше спілкування першого враження про людину (вираз обличчя, одяг, ма­нера поведінки, тема розмови) і дбайте про те, щоб спра­вити добре враження при першій зустрічі.

2. Не підходьте дуже близько до малознайомого спів­розмовника, бо ви потрапите в зону його психічного простору, до якої доступ відкрито тільки добре знайомим людям.

3. Негарно під час розмови відвертатися, відводити очі, бо це створює враження, ніби ви говорите не те, що думаєте.

4. Намагайтеся не переплутати ім'я, по батькові, прізвище людини, до якої ви звертаєтесь, бо це стане пе­репоною для спілкування.

5. Енергійне рукостискання, посмішка зроблять вас для більшості приємним співрозмовником.

6. Поводьтеся з іншими так, як би ви хотіли, щоб по­водилися з вами. Слід прагнути подобатися людям.

7. Без самоповаги не може бути повноцінного спілку­вання, що базується на праві кожного відстоювати свої пог­ляди, думки, твердження. Не варто погано характеризува­ти самого себе, приклеюючи собі негативні «ярлики» (типу «я — ганчірка», «я — ледар»).

8. Відстоювати свою позицію в будь-яких ситуаціях спілкування потрібно аргументами, логічними доказами, силою власної переконаності, а не демонстрацією агре­сивних намірів.

9. У будь-яких взаєминах, ситуаціях «виграє» той, хто краще розуміє психічний стан співрозмовника, його інте­реси, бажання, почуття і з урахуванням цього поводиться.

10. Слід дбати про ритмічність діалогу, співвідно­шення мовлення і мовчання. Якщо людина перебуває у збудженому стані, то, щоб зняти напруження, їй потрібна

активність, насамперед мовна. Навчіться вольовими зу­силлями примусити себе змовчати, навіть тоді, коли ска­зане вашим співрозмовником — нісенітниця, грубість, несправедливе звинувачення. Не відповідайте зопалу. У збудженому стані людина не чує заперечень. Поводьтеся стримано і дайте заспокоїтися вашому опонентові. Після цього можна висувати свої аргументи.

11. Критикуйте інших обережно і тактовно.

12. Спокійно розв'язуйте конфлікти, що виникли. Пам'ятайте, що більшу перевагу мають ті, хто в конф­лікті зберігає витримку і на грубість не відповідає гру­бістю.

Військова діяльність, спілкування в умовах служби у Збройних Силах характеризуються цілим рядом емо-ціогенних ситуацій, що їх юнакам важко, інколи навіть неймовірно важко долати. Для попередження цього слід займатися спеціальними вправами, спрямованими на зняття негативних станів. Потрібно навчатись уявляти себе в різних емоційних станах (позитивних, негатив­них). Проаналізуйте і запам'ятайте, що ви відчуваєте, переживаєте, коли зовсім спокійні і коли дуже схви­льовані. Корисно також читати уривки з книг, репорта­жі про екстремальні ситуації у військовій діяльності, описання радісних та сумних ситуацій і «приміряти» психічні стани літературних героїв на себе. Витрачайте на кожну таку ситуацію не більше 10 хв. Як тільки нав­читеся це легко робити, можете зменшити кількість вправ і повертатися до них лише зрідка. В разі екстре­мальної ситуації, виникнення негативних переживань уявіть, відтворіть якусь із приємних ситуацій і викличте у себе позитивні емоції.

Хочемо ми того чи ні, але в житті ми постійно зустрі­чаємося з конфліктами. Необхідно навчитися розумно пово­дитися в конфліктних ситуаціях.

Конфлікт — це зіткнення різних позицій, поглядів, думок людей. Можна виділити два види конфліктів: руйнівний, який шкодить людині, колективу, ікон-структивний, який дає змогу відшукати в суперечці альтернативу. В певних випадках конструктивний кон­флікт здатний активізувати потенційні можливості осо­бистості, відкрити перспективу 'її самовдосконалення. Важливо навчитися переводити руйнівний конфлікт у конструктивний. Для цього можна скористатися такими порадами:

1. У конфлікті неправі обидві сторони. Той, хто пер­шим іде на примирення, виявляє не слабкість, а свою силу.

2. У будь-якого вашого суперника слід знайти щось позитивне і зрозуміти його позицію.

3. У будь-якому конфлікті, який ви бажаєте зняти, лік­відувати, варто враховувати дві фази у спілкуванні. Перша — це фаза «Так». Ви повинні на цій фазі погодитися з частиною аргументів опонента, поспівчувати йому, показа­ти, що ви його проблеми знаєте не гірше, ніж він сам. Ко­ли співучасник конфлікту дещо заспокоїться, можна вклю­чати фазу « .але». На цій фазі слід спокійно, аргументовано викласти свою точку зору і запропонувати варіанти розв'я­зання проблеми, компромісні рішення конфлікту.

СПОСОБИ ТА МЕТОДИ ПСИХІЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

Психічна саморегуляція грає виняткову роль у будь-якій діяльності, особливо у військовій, бо позначається на взаєминах між військовослужбовцями, їхньому здоров'ї, а в цілому на боєготовності Збройних Сил. Рівень саморегу­ляції психічних станів, поведінки людини зумовлений насамперед ступенем розвитку її вольових якостей. Само­владання як одна із складових саморегуляції проявляється в збереженні не тільки зовнішнього, а й внутрішнього спо­кою. У неприємній ситуації слід дотримуватися принципу: «Не хвилюватися через те, чого я змінити не можу». Дуже важливо зняти внутрішнє, емоційне напруження, яке шко­дить здоров'ю, негативно позначається на поведінці людей. Існує кілька способів його зняття.

Спосіб перший. Не стримувати зовнішні прояви почуттів, емоцій, виплескувати свою злість. Та цей спосіб є непристойним у суспільстві, грубим, асоціальним.