Сторінка
1

Зображення гербів, їх окремих елементів, емблем та символів на перших знаках грошей України

Неодмінним атрибутом будь-якого суспільства, який характеризує певну стадію його розвитку, є товарно-грошові відносини та їх найпростіша і універсальна складова - гроші. Наявність для окремої країни власної грошової одиниці поряд із певним ступенем розвитку матеріальної та духовної культури, вищої форми суспільної організації - держави, виступають провідними критеріями, за якими визначається її належність до цивілізованої стадії розвитку людства.

Тож цілком закономірно те, що в час національної революції, доби визвольних змагань українського народу, 1917-1920 pp. в Україні, вперше за її історію, з'явились власні паперові гроші, які національні уряди запроваджували з метою оздоровлення економіки країни, відмежування від всевладдя російського рубля.

У добу визвольних змагань українського народу за свою незалежність сталися визначні події, що за своїм непересічним значенням дають відлуння і у сьогоденні. Саме тоді, в ході боротьби за незалежну державу, Центральна Рада спробувала провести в Україні грошову реформу, яка і привела до впровадження в обіг першої банкноти суверенної України з назвою грошової одиниці в карбованцях - 100 карбованців.

Видавши серію законів, які стосувались фінансово-економічної сфери - про Головну Скарбницю УHP (1), про створення Державного Банку України (2), уряд видає 19 грудня 1917 p. "Тимчасовий закон про випуск Державних Кредитових Білетів Української Народної Республіки" (3). Проект грошового знаку, блискуче розроблений видатним графіком-маляром Г.Нарбутом, став першою ластівкою української валюти в карбованцях. Хоча еталон, з якого друкувався знак, був створений за допомогою яскравих фарб, однак через низький рівень поліграфії та відсутність відповідних барвників він вийшов з друку блідим і невиразним. Та це ні в якому разі не позначилось на значенні появи власних українських грошей.

Саме на українських 100 карбованцях, за 52 дні до офіційного прийняття тризуба в якості Державного Герба України, з'явився знак княжої доби Київської Русі.

На аверсі купюри центральне місце займав головний декоративний елемент - восьмикутний картуш, з тризубом білого кольору, середній зуб якого увінчано хрестом. Якщо зважити на те, що основним елементом герба є щит визначеної форми, то в даному випадку картуш може умовно слугувати в його якості. Тож на першій купюрі національної валюти України зображення тризуба можна вважати за центральну фігуру герба. Одночасно з ним обабіч картуша у двох овалах ліворуч зображено ще раз тризуб, праворуч - лук-самостріл (або куша чи арбалет) - центральна фігура старовинного герба м. Києва. У своєрідний спосіб оздоблено центральний картуш та замкнуте в рамку поле банкноти. Рослинний орнамент, що за основними елементами схожий до традиційної вишивки на українському жіночому одязі, утворює надзвичайної краси візерунок. Зауважимо, що саме через цей малюнок гроші в народі одержали назву "горпинок". У спогадах тих років навіть зауважували, що малюнок нагадує оздоблення на жіночих фартухах (4). Основні зображення в дизайні аверса це - листки примхливої форми (українське бароко), квіти (стилізовані), звивисті стебла. Весь малюнок - одноколірний: на жовтуватому тлі світло коричневим наведено зображення. До речі, через жовте тло, в народі купюру охрестили ще одною влучною назвою - "яєчня". Безпосередньо біля центрального картуша, складний, оточуючий перший картуш, ще один картуш, який утворено в стилі бароко - з листя, подібного до акантового, двох розеток з чотирипроменевими листками квіток (стилізація під "черняхівську зірку"), в якій вписано обабіч ще кілька колосків злаків, очевидно пшениці. Україна здавна - сільськогосподарська країна і через те символом її є хлібний колос.

Тож, цілком закономірно з'являється його зображення і на національній валюті, яка у свій спосіб засвідчує про основний напрямок господарського спрямування держави. Завершують композицію зібрані у сніп колоски та звивисті рослинки, що створює враження вази із живописним вмістом. Не менш цікаво виглядає зворотній бік купюри: на коричневому тлі, який створює малюнок "килим", по центру з вази (на вигляд плетеної) неначе виростають дві гілки (чорна окантовка), які обвивають середній нуль з цифри 100. Подібні до цього малюнку і дві гілки (техніка виконання та сама), які розташовані над середньою частиною зовнішньої рамки. Такі ж орнаментальні гілки розміщено вгорі, обабіч виступаючого з горішньої рами половини картуша та над взятим у рамку текстом щодо забезпечення валюти державним майном республіки.

Досить своєрідно доповнює загальний дизайн малюнок, виконаний зеленою фарбою. Він заповнює половини бічних картушів (контур останніх виконано чорною фарбою), половинки горішнього та долішнього картушів. Хочемо особливо наголосити на тому, що великі цифри номіналу "100" неначе загаптовані білим малюнком, який досить оригінальне виглядає на зеленому тлі. Наступним кроком на шляху фінансової незалежності України стало емітування купюр вартістю в 25 та 50 карбованців. Закон "Про негайне емітування Державною Скарбницею УНР легко циркулюючих платіжних засобів" (5) передбачав термінове введення в обіг двох знаків, проекти яких розробив графік О.Красовський. Купюри введених в обіг 6 квітня 1918 p. знаків мали однаковий дизайн та розмір. Вони різнилися тільки кольором та номіналом. Перша була жовто-помаранчова, друга - зеленувано-синя. Головний елемент оформлення звороту становили два профілі - чоловічий та жіночій, які розміщувались в картуші у центрі реверса. Власне вони символізували спадковість традицій державності: чоловічий уособлював козацьку Україну, а другий, жіночий профіль, нову, молоду, відроджену державу. У лівому (геральдичному) куті розміщено тризуб (вже без хреста на середньому зубці), паралельно йому - віньєтка з цифрою "25" та "50" відповідно. Знаки Державної Скарбниці 25 та 50 карбованців на основному тлі купюри, навколо центрального картуша містили відповідно до нього намальований більш інтенсивною фарбою орнамент. За технікою виконання він набагато простіший від нарбутівського, без гострих завершень і акцентування на вишуканих деталях, як це було у нього. Хоча у загальному дизайні відчувається вплив Г.Нарбута, зокрема у написах шрифтів, що зроблені під впливом традиції старовинного українського письма, все ж загальне враження від купюр не таке сильне, як від виконаної Г.Нарбутом сотки. До речі, відзначимо, що у рожевій віньєтці реверсу знаку 50 карбованців відсутня цифра номіналу. Лицьовий бік нічим видатним не відзначається. На сітчастому, "хрестиком" тлі аверса (він нагадує один із мотивів народних вишиванок) вміщено по центру великий продовгуватий картуш із тризубом угорі. Тризуб неначе розриває віньєтку картуша, "проростаючи" зубцями вгору. Не можна віднести до вдалих, з погляду художнього виконання, спробу автора дизайну зобразити обабіч картуша по фігурі чоловіка і жінки. Це теж постаті - символи, які мали передати через художній образ працьовитість українського народу, як національну рису його характеру. В оточенні невибагливого орнаментального рослинного плетива стоїть на весь зріст чоловік, стрижений "під макітру". Одна його рука на поясі, іншою лівою він тримає приставлену до ноги лопату. На чоловікові вишита по коміру сорочка, штани - шаровари, заправлені у чоботи, поверх них - свитка (гунька), довжиною до колін.