Сторінка
3
Після отримання вказівок командира полку і начальника медичної служби дивізії начальник медичної служби полку оцінює обстановку і приймає рішення на медичне забезпечення оборони, доводить їх до підлеглих, організує взаємодію і управління. При вироблені рішення особливу увагу звертають: на організацію розшуку і надання першої медичної допомоги пораненим, їх збору і вивезення /винесення/ з поля бою; розміщення з врахуванням характеру оборони і місцевості медичних пунктів батальйонів і полку, їх захист, охорону і оборону; враховують медичне забезпечення контратакуючих підрозділів і підрозділів, що діють у відриві від головних сил полку; забезпечення безперервності в наданні медичної допомоги пораненим і хворим, їх одномоментній евакуації у випадку вклинення противника і виходу до медичних пунктів, осередків масових санітарних втрат.
Рішення на медичне забезпечення начальник медичної служби, як правило, приймає на карті. В майбутньому, як тільки дозволить обстановка, він уточнює його на місцевості під час проведення рекогносцировки. В рекогносцировці крім начальника медичної служби полку, приймають участь начальники медичних пунктів полку і батальйонів, командири відділення збору і евакуації поранених МПП.
В ході рекогносцировки намічаються рубіжі чи місця розгортання медичних пунктів батальйонів, шляхи евакуації поранених і хворих з батальйонів, місце розгортання МПП і запасний майданчик для нього, визначаються конкретні санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи, а також заходи медичної служби по захисту особового складу від зброї масового ураження. Разом з начальником інженерної служби полку узгоджується обсяг, характер та черговість інженерних робіт, необхідних для укриття медичних пунктів та обладнання шляхів евакуації. В першу чергу потрібно укрити ті функціональні підрозділи, в яких знаходяться поранені і хворі: перев¢язочну, приймально-сортувальну, евакуаційну, ізолятор.
Під час рекогноцировки начальник медичної служби уточнює завдання підлеглим і організує взаємодію з питань розшуку поранених на полі бою, надання їм першої медичної допомоги, збору і евакуації; організації роботи медичних пунктів батальйонів і полку, а також приданих сил і засобів; забезпечення безперервності в наданні першої лікарської допомоги пораненим і хворим при переміщенні МПП в новий район; медичне забезпечення підрозділів діючих на передовій позиції, а також при проведенні контратак; організації роботи сил і засобів медичної служби при ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження.
Начальник МПБ після отримання вказівок від командира батальйону і начальника медичної служби полку оцінює обстановку і приймає рішення на медичне забезпечення батальйону в обороні. Рішення як правило, він уточнює на місцевості під час рекогносцировки. В ході неї намічає місця розгортання медичного пункту (основне і запасне ) і посту санітарного транспорту (ПСТ), шляхи вивезення (винесення) поранених з рот до ПСТ чи на МПБ, оцінює епідемічний стан району оборони і санітарно-гігієнічні умови розміщення особового складу. Результати рекогносцировки та конкретні пропозиції по організації медичного забезпечення батальйону доповідаються командиру батальйону. Найбільш важливі положення, що впливають на організацію медичного забезпечення полку в цілому, начальник МПБ доповідає начальникові медичної служби полку.
В умовах обмеженого часу для підготовки оборони командир батальйону при постановці завдань командирам підрозділів може вказувати начальнику МПБ місце розгортання МПБ, посту санітарного транспорту, а також визначати шляхи вивезення (винесення) поранених з рот.
МПБ необхідно розгортати в глибині району оборони батальйону на відстані до 3 км від переднього краю. Обладнання місця для МПБ включається командиром батальйону в перелік інженерних робіт першої черги.
З метою скорочення відстані евакуації поранених з підрозділів поблизу опорного пункту роти, найбільш віддаленого від МПБ організується ПСТ за рахунок санітарного автомобіля МПБ чи МПП. Евакуація поранених і хворих з ПСТ проводиться на МПП.
Після затвердження рішення начальник МПБ ставить завдання санітарним інструкторам рот, якщо дозволяє обстановка, безпосередньо на місцевості. Вказується зміст і порядок надання першої медичної допомоги пораненим і хворим; порядок роботи засобів збору і евакуації поранених на направленнях дії рот; шляхи вивезення (винесення) поранених і місця їх укриття; місця розгортання МПБ (основне, запасне) і посту санітарного транспорту; санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи; заходи щодо захисту особового складу від зброї масового ураження; порядок поповнення медичного майна під час бою; сигнали і порядок зв¢язку.
Начальник МПБ зобов¢язаний контролювати виконання розпоряджень командира батальйону при проведення робіт, які забезпечують безперебійний вивіз (виніс) поранених з рот, створенні відповідних умов для роботи МПБ (обладнання і маскування сховища для МПБ, обладнання під¢їздів до МПБ).
В період підготовки до оборони санітарний інструктор роти, організує медичне забезпечення роти, старанно обстежує місцевість, ставить завдання стрільцям-санітарам, намічає і позначає шляхи виносу і вивозу поранених, назначає пункти підходу санітарних транспортерів, доповідає командирові роти перелік робіт, які необхідно провести для забезпечення безперебійного вивезення (винесення) поранених (розширення окремих ділянок траншей, обладнання переходів через траншеї, улаштування драбин для виходу з траншей тощо), перевіряє наявність у особового складу роти індивідуальних засобів надання першої медичної допомоги, а при необхідності навчає особовий склад правилам надання першої медичної допомоги при бойових ураженнях.
Завантажити реферат