Сторінка
2

Організація медичного забезпечення механізованого (танкового) полку в обороні

Кліматичні і географічні умови конкретного театру воєнних дій також чинять істотний вплив на організацію оборонного бою і його медичне забезпечення. Для медичної служби важливо у повній мірі оцінити і врахувати ці особливості.

При тривалому перебуванні військ в обороні виникає небезпека погіршення санітарно-гігієнічного та епідемічного стану займаної ними місцевості і оборонних споруд. Тому в обороні медична служба поряд з лікувально-евакуаційними заходами повинна приділяти велику увагу проведенню санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

В ході оборонного бою в результаті ударів, нанесених по противнику, можуть бути створені сприятливі умови для переходу військ, які знаходились в обороні в наступ. Медична служба повинна враховувати таку можливість і бути готовою до медичного забезпечення полку в наступі.

Активність і маневреність військ, що обороняються перевага противника в силах і засобах, можливість застосування ним засобів масового ураження зумовлює появу значних санітарних втрат. Їх розміри в оборонному бою піддані значним коливанням і будуть залежити від масштабів використання засобів масового ураження, в першу чергу ядерної зброї, щільності бойових порядків військ, степені інженерного обладнання місцевості і захищенності особового складу, характеру майбутнього бою, направлення головного удару противника, підготовки особового складу до використання засобів захисту і інших факторів.

Досвід Великої Вітчизняної війни показує що санітарні втрати частин, які перебували в обороні відрізнялись великою нерівномірністю. Як правило, вони різко зростали при відбитті наступу противника та при контратаках наших військ. В ті дні, коли активних дій не було, частини несли незначні втрати. Ця особливість санітарних втрат військ в обороні буде характерна і для сучасних умов.

В середньому санітарні втрати за добу оборонного бою в період Великої Вітчизняної війни складали в полку 6-10% до загальної чисельності особового складу. В сучасному оборонному бою, в якому будуть застосовуватися тільки звичайні види зброї, санітарні втрати в полку можуть зрости і скласти 10-15% від загальної чисельності особового складу. В умовах застосування зброї масового ураження санітарні втрати полку від звичайних видів зброї можуть скласти 5-7% чисельності особового складу.

Величина санітарних втрат військ, які перебувають в обороні від ядерної зброї може коливатися в широких межах в залежності від числа застосування противником ядерних боєприпасів, їх потужності, виду вибуху, характеру бойової діяльності військ, інженерного обладнання оборони.

Санітарні втрати в полку від ядерної зброї можуть досягати за добу бою 17-25% загальної чисельності особового складу. Санітарні втрати від хімічної зброї та токсинів можуть досягати за добу 3-8% чисельності полку.

Санітарні втрати хворими визначаються з урахуванням реального рівня захворюваності в полку на день планування медичного забезпечення бою. В середньому втрати хворими в полку складали в роки війни 1941-1945 рр. 0,08-0,1-0,3% чисельності особового складу полку. В цілому за добу оборонного бою в ході якого противник застосовує як звичайні види зброї, так і засоби масового ураження, санітарні втрати в полку можуть досягати 25-40% загальної його чисельності особового складу.

2. Організація медичного забезпечення полку в період підготовки до оборони

В період організації оборони медична служба проводить всі необхідні заходи з підготовки до медичного забезпечення майбутніх бойових дій.

Підготовка медичної служби полку до медичного забезпечення майбутньої оборони включає :

- уточнення і постановка нових завдань підрозділам медичної служби, а також планування медичного забезпечення;

- евакуацію поранених і хворих з підрозділів медичної служби, особливо які знаходяться під активним впливом противника;

- розгортання медичних пунктів у відповідності з організацією оборони;

- доукомплектування медичних пунктів особовим складом і транспортом;

- поповнення витраченого медичного майна, створення необхідних запасів, його;

- забезпечення особового складу військ індивідуальними засобами надання першої медичної допомоги та навчання правилам користування ними;

- отримання засобів підсилення від начальника медичної служби дивізії та їх розподіл по підрозділам, а також створення необхідного резерву;

- організацію медичної розвідки з метою використання донесень про санітарно-епідемічний стан ділянки оборони полку;

- організацію і проведення необхідних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів; (в період організації оборони посилюється санітарний нагляд - за харчуванням, водозабезпеченням, станом оборонних споруд, розташуванням військ, проводяться запобіжні щеплення, гігієнічне миття особового складу тощо);

- проведення заходів щодо захисту сил та засобів медичної служби на випадок виникнення масових санітарних втрат, при застосуванні противником зброї масового ураження; (виділення особового складу та транспорту для участі в лікувально-евакуаційних заходах в осередках; створення резерву медичного майна для забезпечення роботи підрозділів, які виділяються для проведення рятувальних робіт; підготовка МПП до прийому за короткий час великої кількості поранених та хворих; обладнання сховищ; підготовка засобів захисту);

- проведення санітарно-просвітньої роботи, військово-медичної підготовки особового складу полку і спеціальної підготовки для особового складу медичної служби.

Зміст і порядок проведення цих заходів, залежить головним чином від умов переходу до оборони. При завчасному переході до оборони є можливість провести цю роботу планово і в повному обсязі. В умовах безпосереднього зіткнення з противником медичне забезпечення оборони організується в короткі строки, часто з одночасним забезпеченням, відбиття наступу противника. В таких випадках проводяться лише найбільш важливі заходи, що забезпечують рішення завдань медичної служби в бою.