Сторінка
4

Стійкість роботи промислових об'єктів у надзвичайних ситуаціях

У всіх випадках, для всіх вражаючих факторів проміжок між двома сусідніми ізолініями — це прийнятий діапазон значень фі­зичної величини , а площа між цими лініями озна­чає зону впливу, що утворюється вражаючим фактором у межах прийнятого діапазону.

Так, заштриховане коло (рис. 76, а) — це зона впливу, утворе­на повітряною ударною хвилею із значенням надмірного тиску АРф у діапазоні 20–ЗО кПа. Аналогічно на рис. 7.1, в зона впливу радіоактивного забруднення в діапазоні доз гамма-радіації ДV 300–400 Р. Зони впливу радіоактивного забруднення (в даному діапазоні доз гамма-радіації на місцевості) надалі будуть назива­тись скорочено «дозові зони».

Графічні відображення легко перенести на реальну місцевість, маючи карту (схему) відповідного масштабу.

Збитки сільського господарства від дії вражаючих факторів ядерного вибуху складаються із втрат, нанесених його основним виробничим силам. Виробничі сили сільського (лісового) госпо­дарства до ураження можна розділити на об'єкти біологічного походження: трудові ресурси (сільське працездатне населення); сільськогосподарські тварини; посіви сільськогосподарських куль­тур (чи лісові насадження) і на об'єкти не біологічної природи, які становлять матеріально-технічну базу сільського (лісового) господарства — будівлі і споруди; сільськогосподарські машини; системи енергопостачання.

Оцінка можливих збитків від ядерного вибуху проводиться на основі характеристики впливу кожного із вражаючих факторів. У зв'язку з тим, що найбільш небезпечним (за територією і трива­лістю ураження) для сільського (лісового) господарства є радіо­активне забруднення місцевості, розглянемо приклад розрахунку збитків від впливу цього вражаючого фактора.

Для оцінки наслідків впливу радіоактивного забруднення необхідні такі дані: радіаційна обстановка в населених пунктах, на відкритій місцевості — місцях зна­ходження людей, на полях і пасовищах, на фермах і ділянках, де знаходиться худоба поза приміщеннями, можливі втрати людей, поголів'я сільськогосподар­ських тварин, продуктивності тварин, урожаю сільськогосподарських культур; чисельність працездатного населення і- характеристика його розміщення (на відкритій місцевості, в будинках, протирадіаційних укриттях) з урахуванням ступеня захищеності від впливу радіації; поголів'я сільськогосподарських тва­рин у громадському і особистому господарствах за видами і віковими категорія­ми, характеристика їх розміщення на період випадання радіоактивних продуктів; планова продуктивність сільськогосподарських тварин; площі посівів сільсько­господарських культур, планові урожайності і валові збори урожаю, фази роз­витку рослин на календарний час випадання радіоактивних речовин.

Порядок розрахунків

У результаті радіоактивного забруднення територія окремого господарства може опинитися в одній або кількох лозових зонах. Виходячи з цього, встанов­люється чисельність людей, поголів'я сільськогосподарських тварин, розміри площ посівів різних сільськогосподарських культур, лісових насаджень, які потрапили в ту або іншу дозову зону. Розрахунок втрат людей проводиться з урахуванням розміщення їх в ПРУ, а розрахунок втрат тварин – окремо для кожного виду і вікової групи з урахуванням утримання (пасовище, стійлове, загінне).

Втрати в рослинництві від впливу радіації обумовлені головним чином зни­женням урожайності сільськогосподарських культур. Розрахунки втрат урожаю проводяться окремо для кожної культури з урахуванням фази розвитку на пе­ріод випадання радіоактивних речовин

М'ясна продуктивність у худоби і птиці, які одержали дози зов­нішнього гамма-опромінення, що не призвели до загибелі (менше 600 Р), практично не знижується. Тварини, які не перебували на пасовищах і, крім зовнішнього гамма-опромінення, одержали і внутрішнє бета-гамма-опромінення за рахунок надходження радіо­активних речовин з кормами, знижують м'ясну продуктивність в середньому на 15—20 %.

Сільськогосподарські культури. Для оцінки стійкості вирощу­вання сільськогосподарських культур в умовах радіоактивного за­бруднення необхідні такі дані: посівні площі культур, урожай­ність, заплановані валові збори урожаю, фази розвитку культур при випаданні радіоактивних речовин, зони радіоактивного за­бруднення.

Розглянемо послідовність проведення розрахунків на прикладі озимої пшениці.

Вихідні дані. Планова урожайність озимої пшениці /п0=19 ц/га, посіви ози­мої пшениці попали у три дозові зони, їх площа розподілилася по зонах так: у зоні 400–600 Р – 5, = 280 га; у зоні 600–800 Р –52=150 га; у зоні 800— 1200 р —53=70 га.

Імовірність втрат врожаю К при випаданні радіоактивних речовин на посіви в фазу колосіння рослин за даними табл. 93 буде дорівнювати: для зони 400 – 600 Р – /СІ = 30%; для зони 600–800 Р – /С; = 40%; для зони 800–1200 Р – Яз = 60 %.