Сторінка
1

Золототисячник звичайний — Centaurium erithraea Raf.

Російська назва — золототисячник обыкновенный.

Родина тирличеві — Gentianaceae.

Дворічна трав'яниста рослина. Стебло чотиригранне, зав­вишки 20—55 см, голе, вгорі — розгалужене. Листки цілокраї, біля прикореневої розетки — обернено-яйцеподібні, стеблові — супротивні. Квітки яскраво-рожеві, зібрані в суцвіття, які утворюють щиткоподібні віяла. Цвіте рослина з середини червня до середини вересня. Поширений золототисячник зви­чайний на сонячних .галявинах, узліссях, сухих луках, пагор­бах, сіножатях. Райони поширення — Європа, Кавказ, Середня Азія.

Сировина. Збирають усю рослину під час цвітіння, зрізую-чи її ножем. Сушать у затінку, в теплих приміщеннях.

Хімічний склад. У рослині виявлено глікозиди еритроцен-таурин, еритрамін, алкалоїди генціанін (близько 1 %), ерит-рицин, олеанову та аскорбінову кислоти, смоли, дубильні ре човини, солі органічних кислот.

Застосування. Препарати золототисячника звичайного сти­мулюють секрецію залоз травного каналу, виявляють анесте зуючі та жарознижувальні властивості, посилюють жовчови' ділення.

Наукова медицина використовує золототисячник звичайний як засіб, що збуджує апетит при анацидному та гіпоацидно-му гастритах, а також при атонії кишечника. У народній медицині золототисячник звичайний застосовується як засіб . для стимуляції виділення шлункового соку, при хворобах печінки, нирок, цукровому діабеті. У суміші з травою бобів­ника трилистого, чебрецю звичайного і материнки звичайної його використовують для лікування алкоголізму.

При гіперацидному гастриті, що супроводжується печією, готують настій 2 столових ложок трави золототисячника зви-І. чайного і 2 столових ложок кореня або листків алтеї лікарської на 3 склянках окропу. Настоюють 4 год. П'ють по 50 мл , 4 рази протягом доби за 30 хв. до їди.

При холециститі ми застосовуємо траву золототисячника звичайного, цмину ліскового, меліси лікарської, корінь цикорію дикого і листки берези бородавчастої у співвідношенні 1:2:2:2:2. Беруть 4 столові ложки суміші на 2 склянки води, кип'ятять 10 хв і настоюють 4 год. П'ють по 50—70 мл, натщесерце, а далі по 70 мл через 1 год після їди. Для лікування хворих на алкоголізм ми застосовували траву золототисячника звичайного, бобівника трилистого, чеб­рецю звичайного і материнки звичайної у співвідношенні 1:1:3:3. Беруть 4 столові ложки суміші, заливають 2 склян­ками окропу, настоюють 10 хв. П'ють по 100 мл 3 рази на день за 30 хв до їди і 4-й раз — перед сном. Курс лікування триває 1,5—2,5 міс. На початку лікування хворому належить відмовитися не лише від алкоголю, а й від куріння.

Неодмінною умовою успіху лікування є активна психо­терапія шляхом навіювання у стані гіпнозу огиди до алко­голю та надії на повне видужання.

Конвалія звичайна (травнева) — Convallaria Majatis L.

Російська назва — ландыш майский.

Родина лілійні — Liliaceae.

Багаторічна трав'яниста рослина з повзким кореневищем. Стебла прямі, невеликі, листки піхвові. Квітки білі, надзвичайно запашні, на дугоподібних квітконіжках. Плід — яскраво-червона ягода з трьома насінинами. Починає цвісти конва­лія в травні і цвіте до середини червня. Рослина поширена в листяних та мішаних лісах, на галявинах та узліссях. Росте в європейській частині колишнього СРСР, на Кавказі, у Схід­ному Сибіру, на Далекому Сході.

Сировина. З лікувальною метою використовують квітки, листки і всю рослину. Під час цвітіння їх обережно зрізують ножем на відстані 10—15 см від землі. Сушать у теплих і темних приміщеннях. Зберігають сировину в герметичне упа­кованій тарі.

Хімічний склад. З рослини виділено 13 серцевих глікози­дів, 22 речовини карденолідної природи, сапоніни. Хімічний склад конвалії звичайної вивчено ще не досить.

Застосування. Препарати конвалії травневої застосовують як серцеві і сечогінні засоби. Вони досить ефективні при кар­діосклерозі, неврозах серця, вегето-судинній дистонії, гострій та хронічній серцевій недостатності, нервових захворюваннях, зокрема при істерії, неврастенії, виснаженні нервової системи, при стресових станах, сильному хвилюванні і переживаннях.

Медичною промисловістю випускаються такі препарати з конвалії:

а) корглікон. Містить очищені серцеві глікозиди листків конвалії. Застосовується при гострій і хронічній серцевій не­достатності І і III ступеня. Випускається в ампулах по 0,06. Вводять по 0,5—1 мл внутрішньовенне;

б) настойка конвалії на 70% спирті (1 : 10). Містить сер­цеві глікозиди. Застосовується при серцевому неврозі, пору­шеннях серцевої діяльності. Приймають по 15—20 крапель 2—3 рази на добу;

в) конвафлавін.

Флавоноїдний препарат трави конвалії травневої далекосхідної. Застосовується як спазмолітичний і жовчогінний засіб при гострих та хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів. Приймають по 0,02 г 3 рази на добу за 80 хв. до їди. Курс лікування до 1 міс.

У народній медицині рослину здавна використовують при серцевій недостатності, серцевих та ниркових набряках, хво­робах щитовидної залози, епілепсії, стресових станах, висна­женні нервової системи, депресії, шизофренії, порушенні сну, гіпертонічній хворобі.

Ми застосовуємо конвалію травневу в суміші з квітками глоду колючого, коренями синюхи блакитної, травою собачої кропиви серцевої, листками і квітками меліси лікарської, шишками хмелю звичайного у співвідношенні 1 : 3 : 2 : 2 : 2 : 2. 1 столову ложку суміші заливають 1 склянкою окропу, на­стоюють 1 год. Дають хворому по 1 столовій ложці 4—5 разів на добу за 30 хв. до їди. Рекомендується приймати 1 ложку настою перед сном.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Інші реферати на тему «Біологія, зоологія, ботаніка»: