Сторінка
4
Соком з ягід чи водним їх настоєм виводять веснянки, плями на обличчі, вугри, лишаї. Водний настій сушених ягід або листя вживають для полоскання рота при ангінах, як антисептичний засіб; він усуває неприємний запах із рота.
Цибуля ведмежа — AlliiynursinumL.
Родина лілійні — Liliaceae
Як виглядає цибуля ведмежа? Багаторічна рослина 15— 30 см заввишки, з різким характерним запахом леткої олії — аліцину. Стебло знизу обкутане гладенькими фіолетовими піхвами листків. Листків 2—3, їхня гладенька пластинка — ланцетна або еліптична, 10—20 см завдовжки й 2—3 см завширшки, з коротким черешком. Суцвіття — кулястий досить рясний багатоквітковий 30нтик. Листки оцвітини біло-зелені, іноді рожеві. Цвіте у червні — липні.
Де росте? В тінистих, вогких листяних лісах, біля струмків, по низинних місцях. Поширена в Карпатах, спорадично на Поліссі, в Лісостепі й у північно-східній частині Степу (Сумська область, Охтирка; околиці Харкова, Люботина, Змієва).
Що й коли збирають? Листки — в травні, головки — восени.
Коли застосовують? Свіжі листки — як протицинготний засіб, особливо при нестравності, браку апетиту, проносах. В краплях застосовують прн атеросклерозі і для очищення крові при фурункулах, висипах на тілі, для поліпшення перистальтики кишок. Для цього настоюють листки ведмежої цибулі протягом 14 днів на півлітра міцної горілки і вживають по 10 крапель на воді по кілька разів на день.
Подібно діють цибуля городня і часник посівний, у яких, крім антибіотика аліцину, найдено ще вітамін В і С, йод.
Вдихання пари з суміші потовчених головок посівного часнику і цибулі городньої швидко виліковує нежить; лікує ангіни, полегшує приступи коклюшу.
Цибуля городня — засіб сечогінний, вітамінний (гичка), бактерицидний, фітонцидний, косметичний (свіжий сік застосовують проти веснянок, вугрів, бородавок, для посилення росту волосся), для збудження апетиту, відхаркувальний, протизапальний, протигеморойний, болезаспокійливий, ранозагоювальний, що посилює статеву функцію і потяг (спонукає вироблення сперми та прискорює менструацію у жінок), поліпшує роботу серця при атеросклерозі і загальне самопочуття. Вживають для поліпшення травлення (при атонії кишок, при спастичних колітах), при хворобах органів дихання, печінки (цироз), ревматизмі, атеросклерозі, сечокам'яній хворобі, при шкірних хворобах (грибок), трихомонадному кольпіті.
Леткі антибіотики — фітонциди — посівного часнику вбивають різні мікроби: бактерії тифу і паратифів, холерні вібріони, дифтерійну паличку, стафілококів і стрептококів, затримують ріст туберкульозної палички. Гнійні рани, і такі, що погано гояться, лишаї на шкірі, псоріаз, бородавки, опухи після укусів комах лікують компресами з потовчених свіжих головок ведмежої цибулі і посівного часнику.
Доведено, що частина мікробів згодом пристосовуються до загальновживаних антибіотиків: пеніциліну, стрептоміцину, левоміцетину та інших і стійкість їх до цих антибіотиків з року в рік зростає. Проте, природні антибіотики, наприклад, цибулі, часнику, звіробою, моху ісландського, евкаліптової олії, не подавляючи корисних мікробів у шлунково-кишковому тракті, як тисячі років тому назад знищують шкідливі мікроби і підвищеної їх стійкості до природних антибіотиків не завважено.
Вживання водного настою і спиртової настоянки (10:4) головок часнику посівного — по 30 крапель тричі на день всередину — лікує дизентерію, гепатити, хронічні запори, здуття. Часник знижує кров'яний тиск, зміцнює силу серцевих скорочень, уповільнює пульс, збільшує сечовиділення. Вживання його загострює апетит, збільшує секреторну дію залоз стравоходу, поліпшуючи травлення, і збуджує дію статевих залоз.
Вживати часник забороняють хворим на епілепсію, вагітним жінкам і при запаленні нирок.
При склерозі корисний сніданок, що складається з 1 склянки чаю, настояного на суничних або ожинових сушених листках, скибки хліба простого помелу із маслом з товченим зубцем часнику і свіжим тертим коренем селери запашної.
Свіжі подрібнені головки вживають для лікування трихомонадних кольпітів у жінок (вкладають тампони у піхву на кілька ночей підряд). При болісних мо30лях прикладають на ніч м'якуш потовченого зубця часнику, змішаного зі спорошкованою крейдою. Мо30ля не треба зривати, він повинен відпасти через кілька прикладань сам. Чотори- шестигодинний настій 2 товчених головок часнику на 1 склянці молока (тільки-но з-під корови) вживають для протиглисних клізм, особливо щоб вивести гостриків.
ПРОПОЛІС
Прополіс — це дещо клейка, смолиста, темно-бура речовина з приємним запахом і гірким смаком, яка легко розчиняється в 70% спирту, дуже слабо — у воді. В складі прополісу е рослинні смоли, віск, леткі олії, пилок, виділення бджолиних слинних залоз та мікроелементи — залі30, мідь, марганець, цинк, кобальт. Бджоли застосовують його для заклеювання дірок і щілин у вулику та для внутрішнього змазування щільників. Дія прополісу антимікробна, антитоксична, протизапальна, знеболювальна, що стимулює захисні сили організму проти інфекцій. Заготовляють прополіс улітку, після основного медозбору. Він неотруйний, для людського організму не шкідливий. Застосовують прополіс таким чином.
У вигляді екстракту. 100 г очищеного від домішок прополісу труть на порошок, додають 100 мл дистильованої води і варять кілька годин на водяній лазні. Теплим фільтрують через кілька шарів марлі. Каламутний, темно-жовтий екстракт використовують для лікування туберкульозу легень, бронхоаденітів. Вживають по 20 крапель тричі на день, за годину до їди, протягом 4—10 місяців.
У вигляді олії. До 1 кг стопленого в емальованій посудині вершкового масла додають при температурі 80° 150 г чистого спорошкованого прополісу, добре вимішують металевою ложкою, потім теплу суміш фільтрують через марлю і зберігають у темному сухому холодному місці. Вживають по 1 чайній ложці тричі на день, за 1 годину до їди, протягом 4—10 місяців при туберкульозі легень. На курс треба 4—7 кг прополісної олії.
У вигляді спиртового розчину. До 100 г спорошкованого прополісу додають 500 мл 96% спирту і збовтують протягом 30 хвилин, повторюючи цю процедуру неоднора30во протягом 2—5 днів. Потім фільтрують через марлю і п'ють по 20— 40 крапель тричі на день, за 1—1,5 години до їди, на теплому молоці як протизапальний, знеболювальний засіб, що стимулює захисні сили організму, а також як віроцидний засіб проти грипу (має властивості біогенного стимулятора). 30внішньо. При туберкульозі шкіри, хронічній екземі, хронічних дерматитах, при афтах й ерозіях у роті. В концентрації 0,25% спричинює дванадцятихвилинну анестезію.