Сторінка
4

Служба охорони праці на підприємстві, її права та обов’язки; пил і шкідливі гази та їх вплив на організм людини; призначення і будова вуглекислотного вогнегасника

Вогнегасник слід тримати за ручку для уникнення обмороження рук; зберігати подалі від тепла для запобігання саморозрядження. Вуглекислотою можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою, а також горючі і тверді речовини. Неможна гасити спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також терміт, фотоплівку, целулоїд, котрі горять без доступу повітря.

Вогнегасник має маркування, яке нанесено на корпус. Маркування містить інформацію, що складається з кількох частин:

· вказівки щодо виконання;

· послідовність операцій;

· вказівки щодо користування;

· для якого типу пожеж можна використовувати цей вогнегасник та різні попередження. Наприклад: „Не вживати для гасіння електроустановок під напругою”;

· строк перезарядження та ін.

Ефективність дії вогнегасника залежить від правильних тактичних прийомів користування.

Під час гасіння електроустаткування, що є під напругою, необхідно, щоб відстань від електрообладнання до вогнегасника була не менша ніж один метр. Струмінь вогнегасного порошку (вуглекислоти) слід спрямовувати безпосередньо в полум’я. До початку гасіння знеструмити електроустаткування.

Згідно з ГОСТом 12.4.009 – 83 „ СС БТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды” розміщення й обслуговування вогнегасників повинно відповідати таким вимогам:

· уведені в експлуатацію вогнегасники повинні мати облікові (інвентаризаційні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації;

· пристрої ручного запуску мають бути опломбовані;

· вогнегасники мають розміщуватися з урахуванням зручності користування;

· підходи до місця розміщення мають бути завжди вільні;

· ділянки поверхні, на яких розміщують вогнегасники, необхідно фарбувати в білий колір з червоною окантовкою шириною 20-50 мм;

· вогнегасники мають бути в легкодоступних та помітних місцях, де виключено потрапляння на них сонячних променів та безпосередній вплив опалювальних і нагрівальних приладів;

· навішувати на вертикальні конструкції не вище ніж 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника, на відстані від дверей, достатньо для повного їх відкриття.

Список використаної літератури.

1. Савчук О.М. Основи охорони праці. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.

2. В.М. Лапін Основи охорони праці – Львів: ЛБІ НБУ, 2004.

3. М.В. Грищук Основи охорони праці – К.: Кондор, 2005.

4. Є.О.Геврик Охорона праці – К.: Ельга, Ніка – Центр, 2003.

5. Я.І.Бедрій, В.С.Джигирей та ін. Охорона праці – Львів, ПТВФ „Афіша”, 1997.