Сторінка
3

Надання першої допомоги при пораненнях, переломах, опіках й ураженні електричним струмом

Перша допомога при переломі гомілки аналогічна до допомоги при переломі стегна.

Якщо зламано ключицю, слід насамперед підвісити руку на косинці, потім зшити два ватно-марлевих кільця, надягти їх потерпілому на руки і підсунути до плечових суглобів, плечі постраждалого максимально відвести назад, а кільця ззаду, над лопатками, зв'язати.

Якщо поламані кістки таза, пораненого необхідно покласти на спину, зігнути нога в колінах і покласти під ділянку колінних суглобів згорнуте пальто, подушку і т. п., щоб зменшити напруженість м'язів живота.

Якщо ушкоджено хребет, то потерпілого кладуть на тверду поверхню {дошку, фанеру, двері тощо) — на спину або живіт, у залежності від того, у якому положенні він знаходиться. Піднімати постраждалого потрібно дуже обережно, покликавши на допомогу трьох-чотирьох осіб. Слід уникати при підніманні будь-яких струсів і згинів хребта.

Якщо ушкоджені ребра, на грудну клітку накладають тугу кругову пов'язку.

При переломах щелепи треба прикрити рот, потім зафіксувати щелепу праіце-подібною пов'язкою.

Опіками називаються ушкодження, що викликаються дією світлового випромінювання ядерного вибуху, а також високої температури (полум'я, гаряча пара, окріп або їдких хімічних речовин (міцні кислоти, луги).

Існують опіки кількох ступенів:

I ступінь, коли на обпеченому місці з'являється почервоніння І відчувається біль;

II ступінь, коли на місці опіку є пухирі;

III ступінь, що характеризується омертвінням усіх шарів шкіри;

IV ступінь, коли уражена не тільки шкіра, але і тканини під нею: сухожилля, м'язи, кістки.

Якщо площа опіків займає більш 1/3 поверхні тіла, людина може загинути.

При наданні першої допомоги слід, насамперед, загасити на потерпілому одяг. Для цього потрібно облити потерпілого водою або накинути на нього ковдру, піджак або пальто, щоб припинити доступ кисню. Далі обпалену частину тіла звільняють від одягу, розрізаючи його. Частини одягу, що пристали, треба не зривати, а обрізати навколо і залишити на місці. Пухирі зрізати й зривати також не слід. Якщо опіки великі, то після знімання одягу рекомендується потерпілого загорнути в чисте простирадло. Потім ужити протишокових заходів і відправити потерпілого до лікувальної установи.

Якщо обпалені окремі ділянки тіла, то шкіру навколо опіку потрібно протерти спиртом, одеколоном, водою, а на обпалену поверхню накласти суху стерильну пов'язку. Обпалену поверхню не рекомендується нічим змазувати.

Якщо опіки невеликі — І ступеня, — то на почервонілу шкіру потрібно накласти марлеву серветку, змочену спиртом. Спочатку печіння й відчуття болю трохи посиляться, але незабаром біль стихне, почервоніння зменшиться.

Якщо опіки II, а тим більше III і IV ступеня, то постраждалого потрібно негайно відправити до лікувальної установи.

Перша медична допомога при опіках від світлового випромінювання надається так само, як і при звичайних опіках.

У потерпілого від перенапруження нервової системи у зв'язку із сильними больовими подразненнями, втратою крові при пораненнях і переломах, а також при опіках часто настає рЬкий занепад сил і зниження всіх життєвих функцій організму. Дихання практично не відчувається, обличчя стає блідим, пульс прискорюється і погано прощупується. У постраждалого помітна байдужність до оточення. Проте він, незважаючи на біль, не просить про допомогу. Однак він притомний. Такий стан називають шоком.

Необхідно при перших ознаках шоку негайно усунути біль. Наприклад, при переломах уже одне накладання шини сприятливо діє на хворого, тому що це відразу ж зменшує біль. Можна ввести потерпілому болезаспокійливі засоби (промедол) і серцеві ліки — камфору, кофеїн. Постраждалому необхідно створити всі умови, щоб полегшити біль і неприємні відчуття. Для цього слід зігріти його, накрити ковдрою, обкласти грілками, якщо немає ушкодження черевної порожнини, дати йому гарячого солодкого міцного чаю, вина, у холодну пору року внести його до теплого приміщення.

Непритомністю називається стан, який розвивається в результаті нервового потрясіння, переляку, великої крововтрати. Ознаками непритомності вважаються різке збліднення, холодний піт, ослаблення серцевої діяльності, втрата свідомості.

Потрібно розстебнути у постраждалого комір, зняти ремінь, винести потерпілого на відкрите місце, де є вільний доступ повітря. Ноги підняти вище голови. Це робиться для того, щоб покращилося кровопостачання мозку. У результаті таких заходів потерпілий повинен опритомніти. Якщо ж цього не відбулося, йому необхідно дати понюхати нашатирний спирт, сприскати груди й лице холодною водою.

Перша допомога при ураженні електричним струмом

Організм може зазнати шкідливого впливу електричної енергії, потрапивши під розряд атмосферної електрики (удар блискавки) або при випадковому зіткненні з електричним струмом.

Явища, що виникають від зіткнення з електричним струмом, залежать від ряду умов, серед яких головну роль відіграють властивості електричного струму функціональний стан самого організму. Властивості електричного струму визначаються характером струму (постійний або змінний), його напругою й частотою, напрямком, тривалістю дії. Постійний струм діє швидше, ніж змінний, але змінний більш небезпечний за постійний при відносно невеликій його напрузі й низькій частоті, тому що опір тканин до змінного струму слабший, ніж до постійного. Збільшення частоти періодів зменшує шкідливу дію струму. Високочастотні струми безпечні й застосовуються в лікувальних цілях.

Сила струму виражається у відношенні напруги струму до того опору, який чинять при цьому тканини При однаковій напрузі вона тим більша, чим менший опір тканин. Шкідлива дія струму буде набагато сильнішою при впливі на вологу шкіру, тоді як суха шкіра чинить більший опір електричному струму. В опорі електричному струму істотну роль відіграє величина поверхні тканини, що торкається електродів.