Сторінка
1

Організм людини біоенергетична система

ПЛАН

1. Біоенергія.

2. Інформаційно-енергетичні контакти людини.

3. Аура.

4. Чакра (енергетичний центр).

5. Динаміка енергії в організмі людини.

1. БІОЕНЕРГІЯ

Усі відомі нам представники стародавньої східної медицини стверджували, що організм людини є невід'ємною частиною Космосу. Людський організм – складноорганізована і саморегульована біоенергетична динамічна система, що перебуває у певній рівновазі з зовнішнім світом. Людині, як і кожному живому організмові, властива наявність власного біоенергетичного поля – біополя.

*Йога – найдавніша наука, що займається питаннями фізичного, морального, психічного та духовного благополуччя людини як єдиного цілого. Йога означає дисциплінованість душі та тіла.

Біополе – це складне специфічне психофізичне поле, що існує довкола живих організмів і всередині них.

Учені вказують на наявність електромагнітного та інших видів випромінювань, які заповнюють увесь світовий простір. Важливість цієї обставини для існування земної біосфери відзначав В.І.Вернадський. «Довкола нас, -писав він, – у нас самих, всюди і скрізь, без перерви, вічно змінюючись, збігаючись і зіштовхуючись, ідуть випромінювання різної довжини хвиль – від хвиль, довжина яких обчислюється десятимільйонними долями міліметра, до довгих, що вимірюються кілометрами. Увесь простір заповнений ними. Нам важко, мабуть, і неможливо образно уявити це середовище – космічне середовище світу, у якому ми живемо і в якому – в одному і тому ж місці та в один і той же час – ми розрізняємо і вимірюємо все нові й нові випромінювання».

Просторова енергія (енергія космосу) акумулюється біологічними об'єктами і, трансформуючись у біоенергію, бере участь у процесах їхньої життєдіяльності.

Біоенергія – це складний комплекс хвильових енергетичних процесів, які притаманні живим організмам і пов'язані з енергоінформаційним полем Всесвіту. Біоенергія акумулюється і трансформується біологічним об'єктом, забезпечуючи процеси життєдіяльності. Ці процеси можна свідомо цілеспрямовано формувати. Згідно з висловлюванням В.І.Вернадського, Космос впливає на людину через біополе, а кожний предмет е носієм, біополя. Сумарне ж біополе Землі становить собою «сферу розуму».

Уперше про біопольові взаємодії згадувалось у давньоіндійській філософії, яка пов'язала безпосереднє співіснування людини з Космосом, з усім Всесвітом у цілому, надавши індивідуальному життю Вселенського значення.

Організм людини функціонує на фоні електромагнітних та інших полів, через які він резонує і взаємодіє з різноманітними силами Всесвіту. При цьому зовнішні електромагнітні поля можуть модулювати електромагнітні сигнали індивіда, порушуючи існуючий у ньому електромагнітний баланс, а цим самим і управління функціями організму. Тобто життя людини як мікрокосмічної частини природи залежить від постійного припливу енергії з макрокосмосу і керується тими ж силами і законами, котрі діють у Всесвіті. В експериментальних розробках учених Л.Чижевського, В.І.Вернадського підтверджується тісна залежність явищ, які відбуваються в біосфері, від космічних факторів. Доведеної факт високої чутливості усіх живих організмів (одноклітинних І багатоклітинних) до електромагнітних полів різних частот.

Живі системи й організм людини складаються з клітин. Клітина має систему, що забезпечує здійснення складних біоенергетичних процесів. Вивченню цих процесів у наш час велику увагу приділяють біофізики, біологи, радіологи та спеціалісти інших наук.

В.І.Вернадський зазначав, що будь-яка речовина – жива і нежива – оточена фізичним полем. Проте ці поля мають різні властивості. Живі об'єкти здатні змінювати своє випромінювання, спрямоване на динамічні системи, а неживі – ні. Ученими встановлено, що людина реагує на зміну напруженості магнітного поля величиною 0,001 ерстеда (для порівняння: магнітне поле Землі дорівнює 0,4 ерстеда, а сильна магнітна буря змінює це поле на соті або тисячні долі процента).

Людський організм – це не просто фізична структура, що складається з молекул, а структура, котра має, як і все існуюче, енергетичні поля. Енергію цих полів називають по-різному: «прана» – в Індії, «чі» – у Китаї, «кі» – у Японії. Наукова її назва – біоплазматичне поле енергії, лептонові польові структури.

Біоенергія – це первородна, життєдайна, основоположна універсальна енергія. Людина отримує цю енергію від матері під час народження, а потім певну частину акумулює додатково протягом життя. На відміну від кровоносних судин і крові, біомеридіани та біоенергія невидимі.

В античній філософії, починаючи з Арістотеля, ефір як субстанція «небесної сфери» та світил уважався «п'ятим елементом» (чотири елементи – це земля, вода, повітря, вогонь).

Учені називають енергію п'ятим станом речовини, оскільки цей стан за своїми властивостями відрізняється від чотирьох відомих: твердого, рідкого, газоподібного і плазмового.

2. ІНФОРМАЦІЙНО-ЕНЕРГЕТИЧНІ КОНТАКТИ ЛЮДИНИ

Встановлено, що електричні імпульси та процеси, які виникають у рослинах, мають багато спільного з енергетичними процесами, що відбуваються в організмі людини.

Виявлено зв'язок між чутливістю та подразливістю у рослин і людини. Цей зв'язок підтверджується і результатами проведених досліджень шкірно-гальванічного рефлексу між рослиною і тваринним організмом.

Нагадаємо, що в основі шкірно-гальванічнрго процесу лежить механізм зміни енергетичних параметрів шкіри. Одним із компонентів цього механізму є зниження електрошкірного опору, Іншим – виникнення в шкірі власних електричних потенціалів.

Для виявлення взаємодії тваринного організму і рослини проводили такий експеримент.

Живу креветку клали на площину, закріплену над посудиною з киплячою водою. Поряд розміщували рослину з прикріпленими датчиками, якими реєстрували «шкірно-гальванічну» реакцію.

Коли площина переверталась (це відбувалось у невідомий час навіть для дослідника), креветка падала в киплячу воду і гинула. При цьому на стрічці приладу, призначеного для реєстрації «шкірно-гальванічної» реакції рослини, з'являлась позначка.

У результаті експерименту встановлено, що в момент загибелі тварини у рослини, яка перебуває поблизу, виникає «шкірно-гальванічна» реакція.

Рослина є системою живих клітин, позбавлених, як відомо, спеціалізованої нервової регуляції, креветка ж має примітивну нервову систему. Креветка і рослина перебувають на різних еволюційних рівнях, але все таки здатні в певному розумінні спілкуватися, розуміти одна одну на єдиній «біологічній» мові.

Ви знаєте, що людина знаходиться на більш високому еволюційному рівні і, природно, також володіє шкірно-гальванічним рефлексом. Це означає, що й вона, вірогідно, може «спілкуватись» певною біоенергетичною мовою з живими організмами.