Сторінка
2
Галюциногени – це хімічні речовини, що мають вигляд безбарвного і позбавленого смаку кристалічного порошку. Вони впливають на психічний стан людини, змінюючи її слухове та зорове сприйняття. Вживання таких препаратів призводить до розширення зіниць, пришвидшення пульсу, підвищення артеріального тиску. У того, хто прийняв наркотик, холонуть руки й ноги, з'являється блювання, тремтіння в тілі, виникає відчуття занепокоєння, збентеження, ейфорії, депресії, відчуженості, стає нерозбірливою мова, людина перебуває ніби в стані сп'яніння, наявні сильні галюцинації. Галюциногени спричинюють ураження головного мозку.
Інгалянти – ще одна група речовин, які діють на організм як наркотики. До них належать органічні розчинники (напр., бензин, ефір, авіаційний клей;. Вони можуть бути упаковані у флакони, аерозольні балони. Ці речовини потрапляють до організму через ніс і викликають відчуття, схожі на алкогольне сп'яніння. Вони можуть бути причиною нежиті, носової кровотечі, блювання, головного болю. Надходячи до кровоносної системи через легені, інгалянти змінюють хімічні реакції, що, у свою чергу, може зумовити патологічні процеси в головному мозкові, нервовій системі. Передозування інгалянтів може призвести до зупинки дихання, а за нею до зупинки серця і до смерті. Людина, котра «нюхає клей», агресивна, має безтямний або іноді мрійливий вираз обличчя. Вживання інгалянтів сприяє ураженню легенів, печінки, мозку, шлунка, клітин крові, нирок, що зрештою призводить до анемії, смерті від ядухи.
Розрізняють мононаркоманію (пристрасть до якого-небудь одного наркотику) іполінаркоманію (пристрасть до поєднання наркотиків). Проте результат в обох випадках однаковий – найтяжчі розлади діяльності всіх органів і систем організму аж до летального (смертельного) кінця. Тому наркоманію часто називають ще «білою смертю», маючи на увазі білий колір смертоносних наркотичних речовин.
Важливо ще знати, що наркоманія згубна не тільки для наркомана, але й для його нащадків. Через пристрасть майбутніх батьків або одного з них до наркотиків страждають діти, що з'являються на світ часто з вродженими каліцтвами, життєво слабкі, розумово неповноцінні, психічно нестійкі.
2. МЕХАНІЗМ ДІЇ НАРКОТИКІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
Вживання наркотичних речовин спричиняє стан дурману, потім виникає психічна та фізична залежність від наркотиків і поступово наростає стан наркотичного голоду, або так званого абстинентного синдрому. Під час вживання наркотиків постійно посилюються фізичне та психічне виснаження організму, внаслідок чого людина може померти.
Наркотичний дурман – це фальшивий стан примарного блаженства, під час якого порушується адекватне сприйняття навколишньої дійсності. Залежно від наркотику, який вживають, стан спричиненого ним дурману може виявитись у збудженні чи гальмуванні нервової системи, а частіше він сприймається як стан примарного блаженства, за якого зникає відчуття дискомфорту, психічної напруги, суму, горя, страху тощо.
У збудженому стані наркоман своєю поведінкою схожий на сп'янілу людину, яка почуває себе радісною, задоволеною, відпочилою, щасливою. Він відчуває приплив творчих можливостей і фізичних сил, ясність думки та бажання щось робити. Проте це тільки ілюзії, зумовлені дією наркотику.
У загальмованому стані поведінка наркомана також нагадує поведінку п'яної людини. Він почуває себе розслабленим, байдужим до життєвих труднощів, незгод, мінливої долі, у нього в'яла, безладна мова. Наркомани відчувають пригнічення, необгрунтований страх, що іноді переходить у паніку, їх переслідують і мучать жахливі галюцинації.
Звичка до наркотиків з часом переходить у хворобливу пристрасть. У людини виникає непереборний потяг до стану наркотичного одурманення, тобто розвивається психічна залежність від наркотиків.
Тривале вживання наркотиків призводить до того, що вони входять до хімічного складу тканин організму людини і стають необхідною умовою збереження його біологічної та хімічної рівноваги. У такому разі можна казати про фізіологічну залежність організму людини від наркотиків.
За фізіологічної залежності, якщо деякий час не вживати наркотики, розвивається наркотичний голод, прояви якого змушують людину систематично вживати наркотики, причому збільшуючи їхню дозу, щоб викликати стан наркотичного одурманення. При фізіологічній залежності всі думки, вчинки наркомана спрямовані на те, щоб за будь-яку ціну роздобути наркотик. Відсутність наркотику сприяє наростанню дратливості, нервозності, розсіяності уваги, неможливості зосередитися на якій-небудь справі. За наркотичного голоду у наркомана з'являється сильний головний біль, нервове тремтіння, м'язові судоми, заніміння кінцівок. Наркотик стає важливішим за їжу, через що відбувається фізичне виснаження організму людини. Наркоман доходить до відчаю і почуття повної безвиході, навіть може здійснити спроби самогубства.
Наркотичний голод (абстинентный синдром,) за нестачі наркотиків починається з внутрішньої потреби організму до вживання наркотиків. У разі незадоволення цієї потреби виникають такі негативні явища, як неспокій, інтенсивне потовиділення, з очей течуть сльози, зіниці розширюються і не реагують на світло, ніс повен слизу. Відчувається гострий біль у попереку, животі, з'являється «гусяча шкіра», жар, озноб, нудота, блювання. Спостерігається дрібне м'язове тремтіння, яке переходить у конвульсії з порушенням дихання та кровообігу, що може призвести до втрати свідомості. За такого стану можуть мати місце зорові галюцинації. Всі ці явища відбуваються в різному поєднанні та мають різний ступінь вираження. Якщо наркоману, який перебуває в стані наркотичного голоду, дати наркотик, то усі неприємні відчуття відразу ж зникнуть. Він буде виглядати як нормальна людина, що відпочила, але цей стан недовготривалий, бо, як тільки припиниться дія наркотику, знову почнеться наркотичний голод.
Інші реферати на тему «БЖД, охорона праці»:
Правове і нормативне регулювання охорони праці
Організаційно-управлінські заходи запобігання й усунення надзвичайної ситуації на об'єкті
Вчасно надана перша медична допомога – рятує життя
Показники і методика оцінки працездатності людини
Правові і нормативно – технічні основи забезпечення безпеки життєдіяльності