Сторінка
3
Пріоритетність виробництва за рахунок інших складових частин суспільної цілісності не забезпечить якісного способу життя. Він визначається не лише безпосереднім виробництвом, а й усією системою суспільних відносин. Спосіб життя відбиває також рівень розвитку духовної культури суспільства, наявні типи світогляду, моральні норми, ціннісні орієнтації, що реалізуються у вчинках і діях людей, у їхньому ставленні до праці, інших людей, різних соціальних груп і суспільства в цілому.
Соціальна філософія наголошує на пріоритетності кожного елемента способу життя, на цілісності суспільства як соціальної системи, що функціонує завдяки виробництву й постає як живий організм з усіма особливостями економічних, соціально-політичних, ідеологічних, культурних, побутових, сімейних та інших соціальних відносин, які безпосередньо характеризують життєдіяльність людей.
У центрі суспільства — людина. Без неї воно не існує. Які б матеріальні цінності не нагромадили люди — будівлі, знаряддя праці тощо — все це вмирає після того, як його залишили люди. Людина — суб'єкт і головна дійова особа суспільства. Цей висновок лишається незаперечним незалежно від теоретичних побудов та ідеологічних домінант суспільного розвитку.
Використана література
1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: В 2 т. - К., 1993. - T.I. - С. 3-30; друге видання. - К., 1996.
2. Бердяев Н.А. Смысл истории. — М., 1990. — С. 4—50.
3. Келле В.Ж., Ковальзон М.Я. Теория и история. Проблемы теории исторического процесса. — М., 1981. — С. 12—67.
4. ЧинаковаЛ.И. Социальный детерминизм. — М., 1986. — С. 15—45.
5. Шинкарук B.I. Філософія незалежності і незалежна філософія // Віче. -1992. - №6.
6. Ясперс К. Смысл и назначение истории. — М., 1991. — С. 29—58.