Сторінка
7

Проблеми розвитку теоретичного знання

Тому потрібна переоцінка деяких сучасних ідеалів теоретичного знання і норм пізнання.

4. Гострою проблемою у природничих та інших науках є проблема негайного усунення розрізненості, неоднорідності знань, у розв’язанні якої значну роль повинні відіграти “математизація”, “фізикалізація”, “діалектизація”, науково-предметного знання при критичному переосмисленню уявлень про статус теоретичного.

5. Необхідною умовою подальшого успіху науково-теоретичних знань є розв’язання проблеми наукової зв’язності блоків знання спрямованого на досягнення ідеалу єдності знання. Тут мова не стільки у впорядкуванні, організації знань на основі якогось принципу, а скільки в адекватному поясненні цілісності науково-теоретичного знання.

7. У сучасній біології, географії, геології, астрономії та в багатьох інших науках при розгляді проблеми внутрішньої впорядкованості науково-теоретичних знань робиться акцент на його цілісності по відношенню до цілісності самого об’єкту пізнання. У розв’язанні цієї проблеми визначальну роль повинне зіграти не формальне застосування системно-структурного підходу у формі, адекватній природі.

8. Слід відмітити, що сучасною методологією обгрунтовано можливість, зрештою, перспективність, одержання теоретичних знань про об’єкт (в тому числі і про конкретну галузь) тоді, коли його різні сторони вивчаються не ізольовано одне від одного засобами теоретичного синтезу для створення єдиного уявлення про об’єкт.

9. Нарешті, постає проблема впорядкування понятійного апарату кожної з наукових галузей, рішення якої слід пов’язувати з формуванням в методологічній свідомості наук, поглиблених і уточнених уявлень відповідної науки.

10. У зв’язку з необхідністю інтенсивної розробки загальних методологічних засобів досліджень формується окрема загальнонаукова проблема інеграції знань, розв’язання якої обіцяє розширити рамки науки як вцілому, так і окремих її галузей.

З цього приводу відмічається [28], що “Навіть поверхневого розгляду достатньо, щоби помітити яким складним клубком переплітаються в проблемі психологічний, логічний, соціологічний, лінгвістичний та інщі аспекти, які вже й самі не вкладаються в звичне для них розуміння, не існують в чистомувигляді”.

Особливе значення для розв’язання цих проблем мають дослідження в області нового науково-теоретичного мислення, прогнозування його дії на свідомість вцілому. Є всі підстави сподіватися, що перераховані проблеми будуть успішно розв’язані, якщо врахувати, крім великого наукового потенціалу, великий прогрес в створенні обчислювальних систем та специфічних засобів і форм моделювання - потужної інтелектуальної бази для наукового пізнання і генерації нових теоретичних знань.

Література.

1. Баженов Л.Б. Виды теорий и принципы их построения // Проблемы теоретизации научного знания. – Иркутск, 1986.С.4-16.

2. Батароев К.Б., Ладенко И.С. Научная теория, ее эвристическая и логическая функции // Проблемы теоретизации научного знания. – Иркутск, 1986.С.4-16.

3. Бугрин М.С., Кузнецов В.И. Эвристические процедуры в научной теории // Интуиция, логика, творчество. – М., 1987. С.139-148.

4. Гейзенберг В. Роль феноменологических теорий в системе теоретической физики. – Успехи физ. наук. Т91, вьіп.4. С.731-733.

5. Диалектика в науках о природе и человеке. Кн.1.-М.:Наука, 1983. – 328с.

6. Диалектика в науках о природе и человеке. Кн.2.-М.:Наука, 1983. – 494с.

7. Диалектика связи философского и конкретно-научного знания. – Иркутск, 1980. - 170с.

8. Дубинин Н.П. Ленинский этап в развитии марксистской философии и проблемы генетики. М., 1972. – С.188-194.

9. Капица П.Л. Эксперимент, теория, практика. – М.: Наука, 1981. – 495с.

10. Кедровский О.И. Методы построения теоретических систем знания (Диалог философа и математика). – К., 1982.

11. Лойт Т.В. Проблема теоретического статуса биологического знания // Научн. докл. высшей школы. – 1978. - №3. – С.23-30.

12. Лойт Т.В. Проблемы эволюции // Вопросы современного дарвинизма. – Тарту, 1983. С.36-53.

13. Лосева И.Н. Теоретическое знание: проблемы генезиса и различения форм. – Рсотов н/Д., 1989.

14. Меркулов И.П. Развитие теоретической науки: роль неявного знания // Проблемы развития знания в методологии науки. – М., 1987. С.69-87.

15. На пути к единству науки. – М.: изд. МГУ, 1983. – 253с.

16. Нугаев Р.М. Реконструкция процесса, смены фундаментальных научных теорий. – Казань, 1989.

17. Орлов С.А. Необходимость эволюции науки // Вопросы развития эволюционной теории в XX веке. – Л., 1979. С.92-104.

18. Пикашова Т.Д.Проблемы теоретических знаний в домарксистской философии. – К., :Вища школа, 1979. – 180с.

19. Пикашова Т.Д. Разрешение проблеммы теоретического знания. – К., 1986.

20. Поппер К. Логіка та зріст наукового знання. М.:Прогрес, 1983 - С.46-63, 73-123, 316-378, 380-391. (Із бібліотеки кафедри методології та філософії наук КУ ім.Шевченка (www.philsci.univ.kiev.ua)).

21. Рьюз М. Философия биологии – М.: Прогресс, 1977. – 319с.

22. Садовский В.Н. Модели научного знания и их философские интерпретации // Вопросы философии, 1983. - №6.