Сторінка
4
З'ясування того, що основною причиною, джерелом розвитку є боротьба протилежностей, має вирішальне значення у виборі правильної концепції розвитку.
Залежно від функціонування різних форм матерії прояв суперечностей буває різним. Серед них вирізняють внутрішні й зовнішні. До перших належать ті, що виникають між двома протилежностями в межах певного предмета, процесу, явища (асиміляція — дисиміляція тощо). До другого типу належать суперечності, що виникають між двома предметами, процесами, явищами (співвідношення суспільства і природи тощо). Внутрішні виступають джерелом розвитку, зовнішні — своєрідними необхідними умовами існування певного предмета.
Функціонують і так звані основні й неосновні суперечності. Основні — це ті, що виникають внаслідок взаємодії провідних протилежностей предмета (системи) і характеризують його від початку виникнення й до кінця існування (боротьба між рабами й рабовласниками в рабовласницькому суспільстві, феодалами й селянами — у феодальному суспільстві тощо). Неосновні — ті, що виникають у результаті взаємодії невизначальних протилежностей певного предмета чи системи і які також функціонують від початку й до кінця його існування (боротьба між різними прошарками рабовласників — у рабовласницькому суспільстві чи різними прошарками буржуазії в капіталістичному суспільстві тощо).
У межах основних і неосновних суперечностей вирізняють ще й головні та неголовні. До перших зараховують ті, які виникають між провідними протилежностями (скажімо, раніше від названих), але характеризують цей предмет (систему) лише на певному етапі його розвитку. До неголовних зараховують ті ж, що й до неосновних, але які проявляються теж лише на певному етапі розвитку.
Існують ще й антагоністичні суперечності. Вони виникають між класами, соціальними групами, інтереси яких не збігаються в основному (економічному, політичному) питанні. Такі суперечності, як правило, не можуть розв'язуватися мирним шляхом, а вирішуються шляхом класової боротьби, революції. Неантагоністичні суперечності виникають між класами, соціальними групами, інтереси яких переважно збігаються, а в інших (менш важливих) — ні. Такі суперечності розв'язуються здебільшого мирним шляхом.
Необхідно наголосити й на тому, що закон єдності й боротьби протилежностей є законом, згідно з яким всім речам, процесам і явищам (системам) притаманні внутрішні суперечності, які є джерелом їх змін і розвитку. Він проявляється в усіх сферах матеріальної й духовної дійсності (природі, суспільстві та пізнанні), виконує важливі методологічні функції, підкреслюючи, що всі предмети, процеси і явища потрібно розглядати в їх саморусі. Для цього необхідно:
• розкривати їх в усій складності й суперечливості (єдності протилежно діючих сил і тенденцій);
• досліджувати всі етапи розвитку суперечностей, їх розгортання (перехід від етапу до етапу), накреслювати шляхи та методи їх розв'язання;
• уміти вирізняти типи суперечностей, що дасть змогу глибше дослідити специфіку предмета і знайти оптимальні шляхи й методи їх розв'язання.
Список використаної літератури:
1. Босенко В. А. Актуальные проблемы диалектического материализма. — К., 1983.
2. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода. — М., 1973.
3. Гегель Г. Энциклопедия философских наук. Т. 1-3. — М., 1974. — Т. 1. Наука логики.
4. Голубенка В. П. Необходимость и свобода. — М., 1974.
5. Диалектическое противоречие. — М., 1979.
6. Диалектика отрицания отрицания. — М., 1983.
7. Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К, Енгельс Ф. Твори. — Т. 20.
8. Звиглянич В. А. Логико-гносеологические и социальные аспекты категорий видимости и сущности. — К., 1980.
9. Законы и принципы материалистической диалектики. — К., 1989. W-Ильенков Э. В. Диалектическая логика. — М., 1984.
10. Кириллов В. И. Логика познания сущности. — М., 1980.
11. Кедров Б. М. Беседы о диалектике. — М., 1989.
12. Конкин М. И. Проблема формирования и развития философских категорий. — М., 1980.
13. Ленін В. I. Карл Маркс. Повне зібрання творів. — Т. 26.
14. Ленін В. І. Філософські зошити. Повне зібрання творів. — Т. 29.
15. Маркс К. Післямова до другого видання першого тому "Капіталу" // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — Т. 2.
16. Материалистическая диалектика. В 5 т. — М., 1981.
17. Материалистическая диалектика. Краткий очерк теории. — М., 1985.
18. Миклин А. М, Подольский В. А. Категория развития в марксистской диалектике. — М., 1980.
19. Оруджев 3. М. Диалектика как система. — М., 1983.
20. Панибратов В. Н. Категория "Закон". — М., 1980.
21. Пилипенко Н. В. Диалектика необходимости и случайности. — М., 1980.
22. Суворов Л. Н. Материалистическая диалектика. — М., 1980.
23. Сущность и явление. — К., 1987.
24. Свидерский В. И. О диалектике элементов и структуры. — М., 1962.
25. Шептулин А. П. Диалектический метод познания. — М., 1983.
26. Шинкарук В. И. Единство диалектики, логики и теории познания. — К., 1977.
Завантажити реферат